Байка 15. Змія і Буфон

У час, коли Змiя скинула линовище, її побачила Жаба.

— Бог з вами, пані! — гукнула здивовано.— Вiдмолодiли! Що за причина? Прошу сказати...

— Я вам залюбки можу порадити,— каже Змiя.— Ходiть за мною.

I повела Жабу до тiй щiлини, крiзь яку вона нещодавно ледве продерлася, скинувши з себе стару шкiру.

— Ну ось, панi Жабо, прошу пролiзти крiзь цей вузький прохiд.

А як пролiзете — вмент оновитесь, лишивши по цей бiк весь непотрiб.

— Ти що, хочеш зачавити мене тут? — скрикнула Жаба. — Та хоча б менi i вдалося сюди пролiзти, то здерла б я всю шкiру!

— Прошу не гнiватись,— вiдказала Змiя.— Окрiм цього шляху, годi вам дiстатися туди, куди вдалося менi.

С и л а.

Чим ліпше добро, тим глибшим трудом, як ровом, воно обкопане. Хто труда не докладе, той i до добра не прийде.

Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚

Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением

ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОК

Читайте также

Байка 3. Жайворонки Ще в давнi часи, коли черепахи в орлiв лiтати вчилися, молодий Жайворонок сидiв недалеко вiд того мiсця, де одна зi згаданих черепах, за розповiддю мудрого Езопа, своє лiтання щасливо з великим шумом та грюком скiнчила на каменi. Жайворонок злякався i, тремтячи

Байка 12. Оселка і Ніж Нiж розмовляв з Оселкою:— Звичайно, ти нас, сестро, не любиш, коли не хочеш у нашу стать вступити й бути ножем...— Коли б я гострити не годилась, — сказала Оселка, — то не вiдмовилася б піти за вашою порадою i станом. Але нинi люблю вас саме тому, що не хочу

Байка 16. Жаби Коли висохло озеро, Жаби пострибали шукати собi нового житла.Нарештi всi вигукнули:— Гой, яке величезне озеро! Воно буде нам довiчним житлом!І плеснулись разом у нього.— А я,— сказала одна,— вирiшила жити в одному iз джерел, що наповнюють це озеро. Бачу онде

Байка 23. Собака і Вовк У Тiтира[24], пастуха, жили Левкон та Фирiдам, два пси, у великiй дружбi. Вони прославились i серед диких i серед домашнiх звiрiв. Вовк од заздростi на їхню сдаву вишукав момент i став набиватися до них у друзi.— Прошу мене любити та жалувати, панове мої,—

Байка 27. Бджола та Шершень — Скажи менi, Бджоло, чого ти така дурна? Знаєш, що плоди твой працi не так тобi, як людям кориснй тобi навiть часто шкодять, приносячи замiсть винагороди смерть, одначє не перестаєш у дурнотi своїй тягати мед. Багато у вас голiв, але всi безмозкi.