Глава 10 Про любов, або Чистосердечність

Протистоїть оцій безодні чистосердечність. Вона – спокійний подих у душі та віяння Святого Духа.

Вона нагадує прекрасний сад, сповнений леготу, запашних квітів і втіхи, що в ньому квітне дерево вічного життя.

А ось його плоди: доброзичливість, незлобність, прихильність, лагідність, щирість, благонадійність, безпечність, задоволення, кураж та інші невід’ємні забави.

Хто має таку душу – на тому мир і милість,[57] і вічна веселість над головою цього справжнього християнина.[58]

Амінь.

Данный текст является ознакомительным фрагментом.