Байка 14 Сова і Дрізд

Як тільки вгледіли птахи Сову, так і почали навперебій скубти.

– А чи не прикро вам, пані, – спитав її Дрізд, – що без жодної вашої провини на вас нападають? Чи не дивно це?

– Анітрохи не дивно, – відповіла Сова. – Вони й поміж себе те саме завжди чинять. А щодо прикрості, то я її терплю, бо хоч сороки з воронами та граками мене й скубуть, але орел і пугач не чіпають; та й афінські громадяни мене шанують.

Сила.

Краще бути в любові й пошані в одного розумного й добродушного, ніж у тисячі дурнів.