9.3.4. Промова у справі Пшеничного

9.3.4. Промова у справі Пшеничного

Шановний суд, шановні сторони!

Я в повному обсязі підтримую позовні вимоги Пшеничного Ф. Ф. з підстав, викладених його представником в цьому судовому засіданні. Одночасно я підтримую заперечення представника Пшеничного проти позову Барбу Помпіліу виходячи з наступного.

Позов Барбу Помпіліу до Пшеничного Ф. Ф. та Мінського РУ ҐУМВС України в м. Києві про витребування майна від добросовісного набувача носить суто віндикаційний характер.

За цим позовом можна витребувати індивідуально визначені речі. Речі, визначені за родовими ознаками, можуть бути витребувані лише за наявності достатніх ознак їх індивідуалізації, що дозволяють встановити, що це саме та річ, яка вибула з володіння власника.

В позовній заяві Барбу Помпіліу зазначив:

1) У квітні 1994 р. в м. Бухарест (Румунія) на фірмі «Ні-сан» він придбав автомобіль «Нісан Патрол», 1992 р. випуску, сірого кольору, номер двигуна Д28Т055907Х, номер кузова У8КУО260Ш577017.

2) У встановленому законом порядку вищевказаний автомобіль 15.04.1994 року був зареєстрований в м. Бухаресті на його ім’я, у зв’язку з чим йому було видано реєстраційне свідоцтво (копія свідоцтва приєднується) і реєстраційні номери В-11-М.

На підтвердження цієї обставини позивач надав суду переклад з румунської на російську мову непосвідченої ксерокопії якогось іноземного тексту. Оригінал документа, з якого робився переклад, суду не надано. З перекладу вбачається, що Управлінням поліції м. Будапешт з реєстраційним номером В-П-КМК. (у позові В-11-М), 15.04.1994 зареєстровано автомобіль «Нісан Патрол», рік виготовлення 1993 (у позові — 1992); мотор — 055907 X (у позові — Д28Т055907Х); колір — сріблястий (у позові — сірий); об’єм двигуна — 2326 кв. см, але за Рахунком, який позивач надав суду, він набув автомобіль з об’ємом двигуна 2,8 л. У перекладі зазначено, що автомобіль Барбу Помпіліу має технічний паспорт серії А 784890, проте цей документ суду надано не було. Таким чином, позивач, його представник та адвокат в судовому засіданні не довели, що викрадений у Барбу Помпіліу автомобіль є саме тим, що знаходиться у володінні Пшеничного Ф. Ф.

3) В позові Барбу Помпіліу, стверджує, що 09.11.1994 р. належний йому автомобіль угнаний в м. Бухаресті, вул. Бузешт, сектор 1. На підтвердження цієї обставини, він надав суду переклад з румунської на російську мову якогось тексту, з чого робився переклад нам не відомо, оскільки до перекладу не підшито текст з якого його робили, але на його (позивача) думку текст з № 292270/11.02.2000, має підтвердити, що в кримінальній справі № 163758/94 (справа № АК 086/95) за фактом крадіжки автомобіля «Нісан Патрол» сріблястого кольору, з реєстраційним номером В-И-КМК, серія шасі У8ЮМҐС260Ш577017, здійсненої 08.09.11.1994 в м. Бухаресті не було ідентифіковано автора (організатора?) крадіжки, а тому у справі немає обвинуваченого, або засудженого (виконавців?). У той же час, жодних належних доказів, що за фактом викрадення автомобіля порушено кримінальну справу № 163758/94 або справу № АМ 086/95 Барбу Помпіліу суду не надав.

4) У січні 2000 року в ГУ поліції м. Бухареста, зазначає у позові Барбу Помпіліу, йому повідомили, що його викрадений автомобіль знаходиться в Україні і йому слід звертатися в Мінський районний суд м. Києва із заявою про витребування автомобіля з чужого незаконного володіння. Належних доказів на підтвердження цієї обставини Барбу Помпіліу суду не надав.

5) Як мені стало відомо, пише позивач, останнім володарем викраденого у мене автомобіля є Пшеничний Федір Федорович — відповідач у цій справі, який в свою чергу 22.09.1999 у відповідності з договором купівлі-продажу набув даний автомобіль в приватну власність за 2000 гривень. Таким чином, відповідач є добросовісним набувачем. Жодних належних доказів на підтвердження таких тверджень суду надано не було.

Свої позовні вимоги Барбу Помпіліу обґрунтує положеннями ст. 145 ЦК України, стверджуючи, що зазначена норма Закону передбачає, що власник, тобто він, має право витребувати своє майно, у даному випадку автомобіль «Нісан Патрол» від добросовісного набувача тоді, коли річ була викрадена безпосередньо у власника. Погодитися з таким вільним тлумаченням Закону не можна, оскільки згідно положень ст. 145 ЦК України:

«Якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею».

Ця норма Закону визначає конкретні випадки коли власник може витребувати майно від добросовісного набувача, обмежуючи право власника на витребування майна від добросовісного набувача. Ці обмеження, в інтересах добросовісного набувача, стосуються лише випадків, коли майно було набуто за плату.

Шановний Суд, в позовній заяві Барбу Помпіліу зазначає, що Пшеничний Ф. Ф. є добросовісним набувачем належного йому майна. В процесі розгляду справи представник Барбу Помпіліу також підтвердив, що вважає Пшеничного Ф. Ф. добросовісним набувачем, проте доказів цієї обставини справи, яка має суттєве значення у вирішенні спору, крім своїх плутаних пояснень суду не надав і належним чином не довів:

а) що спірний автомобіль вибув з володіння Помпіліу в наслідок крадіжки;

б) що Михальченко В. В. не мав права відчужувати спірний автомобіль;

в) що автомобіль який набув Пшеничний Ф. Ф. є саме тим, що належить Помпіліу.

Тому, в даному випадку при вирішенні спору ст. 145 ЦК України не може бути застосована.

У власноручно підписаному (але без дати) зверненні, доданому до позовної заяви Барбу Помпіліу, офіційно зазначив, що надав суду усі необхідні документи, які доводять те, що саме він Є власником спірного автомобіля. Проте, це далеко не так, і видавати бажане за дійсне передчасно.

У відповідності до вимог ст. 27 ЦПК України: доказами у цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються визначеними ч. 2 ст. 27 ЦПК засобами доказування: поясненнями сторін і третіх осіб; показаннями свідків; письмовими доказами; речовими доказами; висновками експертів. Інші засоби доказування, які можливо допускаються в іноземному праві в ЦПК України не передбачені.

Відповідно до вимог ст. 28 ЦПК: «Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи».

Стаття 29 ЦПК встановлює: «Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування».

Відповідно до вимог ст. 30 ЦПК України: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У той же час, як стверджує представник Барбу Помпіліу, у нього немає потреби звертатися до суду з клопотаннями про сприяння у витребування доказів. Від адвоката Барбу Помпіліу також жодних клопотань з цього приводу суду надано не було.

Розглянемо 12 документів, які Барбу Помпіліу надав в Мінський РУ ГУМВС України в м. Києві та в суд, з точки зору вимог Закону щодо їх допустимості та належності, як доказів у цій справі.

1. Переклад тексту повідомлення (вих. 292270/10.01.2000 р. ГУ поліції м. Бухареста, Служба автокрадіжок). Підпис перекладача посвідчено за № 603 від 12.01.2000 р. У документі зазначено, що він посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. Проте, на ньому документі виконані відбитки факсиміле та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна (а. с. 28). Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим.

2. Переклад тексту довідки (вих. № 292279/10.01.2000 р. ГУ поліції м. Бухареста, Служба автокрадіжок). Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 604 від 12.01.2000 р., як вказано в документі, — публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге, але на документі виконані відбитки факсімілє та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна (а. с. 28). Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим.

Оригінали наведених документів суду надані не були. За дві самостійні нотаріальні дії по посвідченню підпису перекладача, які зареєстровані за різними номерами (603 та 604), стягнуто мито і гонорар нотаріуса за квитанціями, які чомусь мають один і той же номер: за стягнення мита — № 63; за стягнення гонорару нотаріуса — № 229. На обох документах відсутні судові марки за сплату мита у розмірі 1500 лей.

3. Ксерокопія якогось документа на іноземній мові. Оригінал, або посвідчена копія цього документу суду надана не була і в судовому засіданні не досліджувався (а. с. 22).

4. Переклад тексту реєстраційного свідоцтва РХУ 164 (а. с. 26). Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися. Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 912 від 14.01.2000 р. Як вказано в документі, за нотаріальне посвідчення підпису перекладача стягнуто мито (квит. № 89 на 5000 лей, 1500 лей — судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000 лей квитанція № 374). Судова марка на документі відсутня. В тексті документа зазначено, що він посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге, але на ньому маються відбитки факсиміле та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим.

5. Переклад тексту розрахункової накладної № 321 від 10.10.1994 про оренду гаража на автомобіль «Нісан Патрол» В-11-КМК за жовтень та листопад місяці 1994 року.

Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 4454 від 11.02.2000 р. (стягнуто мито квит. № 383 на 5000 лей, 1500 лей — судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000 + НДС 4750 лей квитанція № 1586). Судова марка на документі відсутня. Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися. Дійсність підписів нотаріуса та відбитків його печаток не посвідчено посадовими особами

Міністерства юстиції Румунії. Документ не пройшов консульської легалізації.

6. Переклад тексту розрахункової накладної № 1122 від 06.09.1994 про те, що магазин АН А КОРИНА Импекс СРЛ продав на автомобіль «Нісан Патрол» В-11-КМК радіо антену.

Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 4458 від

11.02.2000 р. (стягнуто мито квит. № 383 на 5000 лей, 1500 лей — судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000 + НДС 4750 лей квитанція № 1586). Судова марка на документі відсутня. Дійсність підписів нотаріуса та відбитків його печаток не посвідчено посадовими особами Міністерства юстиції Румунії. Документ не пройшов консульської легалізації. Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

За ці дві самостійні нотаріальні дії, зареєстровані за різними номерами (4453 та 4457), стягнуто мито і гонорар нотаріуса за квитанціями, які мають один і той же номер: за стягнення мита — № 383; за стягнення гонорару нотаріуса — Ме 1986.

7. Переклад тексту довідки ГУ поліції м. Бухареста, Служба автокрадіжок № 29.22.70/11.02.2000 р., що у кримінальній справі № 163758/94 (справа AN 086/95) за фактом крадіжки автомобіля «Нісан Патрол» сріблястого кольору, реєстраційний номер В-11-КМИ, серія шасі У5К\УО2601Ю577017, здійсненої 08/09.11.1994 в Бухаресті, вул. Бузешт, сектор 1 не було встановлено особу яка здійснила крадіжку, а тому у справі немає обвинуваченого або засудженого. Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 5205/5206 від 16.02.2000 р. (стягнуто мито квит. № 428 на 10000 лей, 1500 лей — судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000 + НДС 4750 лей квитанція Ме 1866). Судова марка на документі відсутня. Як вказано в тексті документа, він був посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. У той же час на документі маються відбитки факсиміле та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим. Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

8. Переклад тексту декларації (заява про те, що автомобіль не був застрахований від крадіжки). Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 52К) від 16.02.2000 р. (стягнуто мито квит.

№ 428 на 5000 лей, 1500 лей-судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000+НДС 4750 лей квитанція № 1866). Судова марка на документі відсутня. Як засіб доказування, такого роду документи можливо й допускаються у Румунському праві, але не передбачені в України як засіб доказування (ст. 27 ЦПК України). Як вказано в тексті документа, він був посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. У той же час, на документі маються відбитки факсіміле та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим.

Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

За ці дві самостійні нотаріальні дії, зареєстровані одночасно одним і тим самим нотаріусом, за трьома номерами (5205—5206 та 5210), стягнуто мито і гонорар нотаріуса за квитанціями, які чомусь мають один і той же номер: за стягнення мита — № 428; за стягнення гонорару нотаріуса — № 1866.

9. Переклад тексту відповіді ГУ поліції м. Бухарест Бригада автошляхової поліції, VIII Служба № А/375104 від 14.02.2000 р. про те, що автомобіль був знятий з обліку 26.01.1999. Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 5597 від 21.02.2000 р. (стягнуто мито квит. № 482 на 5000 лей, 1500 лей — судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000 + НДС 4750 лей квитанція № 1948). Судова марка на документі відсутня. Як вказано в тексті документа, він був посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. У той же час на документі маються відбитки факсиміле та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим. Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

10. Переклад тексту № 23 від 16.02.2000 р. свідоцтво про те, що автомобіль марки Нісан зареєстрований під номером В-11-КМК, серія шасі У8К2600577017 знаходився в фірмі «ВАЗІ 8.Р.Г.» для проведення ремонтних робіт за заявкою-сметою 262922/28.07.1994. 263440/09.09.1994, квитанція 4117/28.07.1994 Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 16111 від 21.02.2000 р. (стягнуто мито квит. МЬ 482 на 5000 лей, 1500 лей — судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000 + НДС 4750 лей квитанція № 1948).

Судова марка на документі відсутня. Як вказано в тексті документа, він був посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. У той же час на документі маються відбитки факсімілє та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим. Оригінал, або посвідчена копія цього документу суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

11. Переклад тексту рахунку № ВХГ УУ 940070 від 31.03.94. Підпис перекладача посвідчені нотаріально № 5М1 від 21.02.2000 р. (стягнуто мито квит. № 482 на 5000 лей, 1500 лей судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000+НДС 4750 лей квитанція № 1948). Судова марка на документі відсутня. Як вказано в тексті документа, він був посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. У той же час на документі маються відбитки факсиміле та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим. Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

За ці три самостійні нотаріальні дії, зареєстровані одночасно одним і тим самим нотаріусом, за трьома різними номерами (5597, 5560, 5601), стягнуто мито і гонорар нотаріуса за квитанціями, які чомусь мають один і той же номер: за стягнення мита — № 482; за стягнення гонорару нотаріуса — № 1948.

12. Переклад тексту дозвіл серії В № 1105 вих. 4455 від 27.07.1994 про те що автомобіль Нісан, сріблястого кольору реєстраційний номер В-П-КМК, власність Барбу Помлілу, керований Мурат Абіл Терін, в наслідок аварії від 26.07.1994, о 22.00, підлягає наступному ремонту: — ремонт задньої лівої двері, ремонт порогу задньої лівої двері. Переклад нотаріально не посвідчено. Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

Загальні зауваження: всі документи носять суто інформаційний характер і не відповідають вимогам ст. 28—29 ЦПК України щодо належності і допустимості як засобів доказування.

На всіх документах зазначено, що за їх посвідчення стягнуто мито 1500, сплачене судовою маркою, проте на жодному з них судових марок немає.

Документи посвідчені нотаріусом Вледіка Раціу Георге за № 603 від 12.01.2000 р„ № 604 від 12.01.2000 р., № 912 від 14.01.2000 р„ № 5205-5206 від 16.02.2000 р., № 5210 від 16.02.2000 р., № 5597 від 21.02.2000 р., № 5600 від 21.02.2000 р., № 5601 від 21.02.2000 р., як вказувалося вище мають відбитки факсиміле та круглої печатки іншої особи, але більш того відбитки круглих печаток нотаріуса суттєво відрізняються. Так, на документах, зареєстрованих за № 602 та № 604, відбитки печатки нотаріуса мають дві зірки, а на документах, зареєстрованих за № 912, № 5205-5206, № 5210, № 5597, № 5600, № 5601 відбитки печатки того ж нотаріуса — три зірки. Підписи нотаріуса Вледіка Раціу Георге та відбитки його печатки на документах зареєстрованих за № 4458 від 11.02.2000 р. та 4454 від 11.02.2000 р. мають суттєву різницю між собою.

Викладене ставить під сумнів відповідність підпису нотаріуса та дійсності його печатки, а також належність наведених документів, як належних і допустимих доказів, на підтвердження зустрічних позовних вимог Барбу Помпіліу.

Більш того, всі документи виготовлені за кордоном, але жоден з них не легалізований органами МЗС України.

Документи органів іноземних держав набувають сили письмових доказів за умови їх легалізації (засвідчення) консульськими посадовими особами МЗС України. Останні засвідчують документи, що видаються органом влади або офіційними особами держави, а також копії, переклади цих документів.

При оформленні документів, призначених для використання за кордоном, зацікавлена особа повинна надати ці документи до відділу нотаріату Міністерства юстиції або уповноваженому на те органу держави для посвідчення дійсності підпису нотаріусу, який посвідчив ці документи, а потім до МЗС для подальшої консульської легалізації. У цих випадках дійсність підпису і печатки нотаріуса повинна бути посвідчена органом юстиції або іншим уповноваженим на це органом держави де складено документ. У той же час, на документах, наданих Барбу Помпіліу дійсність підпису і печатки нотаріуса не посвідчена, що дає обґрунтовані підстави для сумніву щодо самого існування на території Румунії таких нотаріусів, а самі документи не легалізовані.

Таким чином, надані Барбу Помпіліу документи не відповідають вимогам Закону щодо допустимості та належності письмових доказів (ст. 28—29 ЦП К України). їх не можна розглядати як докази у цивільній справі. Саме тому позовні вимоги Барбу Помпіліу задоволенню не підлягають, оскільки він, як позивач, його представник та адвокат в судовому засіданні належним чином не довели обставин справи, на які вони посилалися, як на підставу позовних вимог.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 15, 30, 62, 202 ЦП К України, на підставі ст. 14 Конституції України, статтями 2—4,11,12,19,48,49,56 Закону України «Про власність», статтями 86,128, 224, 225 ЦК України, — прошу: позов Пшеничного Федора Федоровича до Мінського РУ ГУ МВС України в м. Києві, УДАІ ГУМВС України в м. Києві про визнання права власності на автомобіль, усунення перешкод у здійсненні цього права, — задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Барбу Помпіліу на користь Пшеничного В. Ф. судові витрати, пов’язані з наданням юридичної допомоги адвокатом — у сумі 1000 гривень, а також з урахуванням вартості спірного майна, вирішити питання про стягнення державного мита за розгляд справи в суді.

У задоволенні позову Барбу Помпіліу до Пшеничного Федора Федоровича, Мінського РУ ГУ МВС України в м. Києві про витребування майна від добросовісного набувача, — відмовити, оскільки, позивач в судовому засіданні належним чином не довів тих обставин, на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.

З повагою!