13.2. Держава й закон у прислів’ях та приказках народів світу

13.2. Держава й закон у прислів’ях та приказках народів світу

Влада і держава

Батьківщина — спільна мати всіх громадян (лат.).

Благо держави — найвищий закон (лат.).

Велика влада — велика відповідальність (сканд.).

Голос народу — голос божий (лат).

Голос народу не слід зневажати, бо ти один, а людей багато (нім.).

Держава, що купається в крові, у крові й потоне (євр.).

Для панів закон не писаний (яп.).

Дружба дружбою, а служба службою (рос.).

Задля Батьківщини треба жертвувати навіть славою (лат.).

Закони створені для того, щоб сильний не був всемогутнім (лат.).

Закони пишуть можновладці (нім.).

Злагода громадян — захист міста (лат.).

Інший господар — інші закони (серб.).

Кайдани залишаються кайданами, навіть коли вони позолочені (євр.).

Коли народ плаче, тиран сміється (італ.).

Ми живемо не для себе, а для Батьківщини (лат.).

Милосердний володар — всенародне щастя (італ.).

Незгода громадян часто приводить й великі держави до загибелі (лат.).

Один голос — це ще не народ (лат.).

Один має голову — не має корони, інший має корону — не має голови (євр.).

При єдності та згоді — буде сила в народі (нім.).

Сперечатися з високопоставленим — наражатися на меч (перс.).

Там сильний народ, де сильні закони (лат.).

Хочеш керувати іншими, вмій слухати сам (сканд.).

Хто при дворі буває — той себе не забуває (іт.).

Як ти начальник — я дурень, як я начальник — ти дурень (рос.).

Яка громада — такий і староста (євр.).

Права, право, закон

Багача законом не злякаєш (там.).

Біда свої закони пише (укр.).

В законів широкі оченята (нім.).

В кого найменше право, той найбільше галасує (баск.).

В мертвих прав немає (ефіоп.).

В нас таке право: без свідків побив, то й пропало (укр.).

Винний страхається, а невинний — не переймається (рос.).

Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає (укр.).

В цісарських законах бідному, як рибі в ятері (укр.)

Де панує сила, там немає місця праву (афр.).

Де сила, там і закон (сх.).

Дурням закон це писаний (укр.).

За праве діло стій сміло (укр.).

Закон не паркан, через нього не перелізеш (рос.).

Закон не кіл — не обтешеш (рос.).

Закон — що павутина: джміль проскочить, а муха ув’язне (укр.).

Закон, як дишло: куди повернеш, туди й вийшло (рос.).

Закони — миротворці, а законники — крутії (рос.).

Закон не дивиться на поклон (кит.).

Закон — не вогонь, водою не заллєш (укр.).

Закони святі, а виконавці — супостати (рос.).

Закон без кари — дзвін без язика (сканд.).

Закон — прехитра сіть, сплести то треба вміть: мале попадається, велике проривається (нім.).

Звичай — не закон, та має силу закону (тур.).

Звичай ламає закон (євр.).

З суддею тяганину затіяв — звертайся за допомогою до аллаха (узб.).

Знищувати закони — позбавляти себе першої допомоги (лат.).

Кожен шанує той закон, який йому вигідний (там.).

Краще не заплатити податок цареві, ніж порушити звичаї села (рос.).

Не йдіть війною проти закону, прийміть закон проти війни (євр.).

Не шукай в інших правди, як в тебе її немає (укр.).

Не той правий, хто сильний, а той, хто чесний (рос.).

Нужда закон ломить (укр.).

Панська воля сильніша від селянського права (нім.).

Перед золотом і сріблом всі закони зблідли (в’єтн.).

Поважати звичаї легко, а дотримувати їх важко (рос.).

Потреба закону не має (юг.).

Правда старша, ніж суд (ест.).

Правда, як олія, наверх вийде (укр.).

Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає (укр.).

Правда очі коле (укр.).

Правда суду не потребує (молд.).

Правдою весь світ зійдеш, а неправдою аж до порога (укр.).

Право є, але закону немає (асс.).

Сила закону не знає (укр.).

Скрута закону не знає (фр.).

Справедливий закон — опора свободи, рівності, братерства (лат.).

Статті закону, як зірки по небі (як.).

Хороші закони не виникають із поганих звичаїв (лат.).

Чия сила, того й правда (лат.).

Шаріат хороший для мертвих праведників (афг.).

Шаріат так і сяк повернути можна (узб.).

Як війна воліє, так закон німіє (укр.).

Як не вагайся, а у правді зізнайся (рос.).

Цивільне право

Базар навчить купувати (нім.).

Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте (укр.).

Багатому не позичають дрібних грошей, а бідному великих (євр.).

Беручи думай, як віддаватимеш (лит.).

Безчесний обіцянку не виконує (узб.).

Борг існує спрадавна (ест.).

Борг не реве, а спать не дає (укр.).

Борги для чесної людини — гірке рабство (лат.).

Борги — гнів божий (перс.).

Борги пам’ятає не той, хто бере, а той, хто дає (укр,).

Борг мій — смуток мій (тур.).

Борг слід віддати, а шлях — пройти (тур.).

Борг повинен бути рівним майну боржника (вірм.).

Борг — вогняна сорочка (вірм.).

Борг подібний верблюжатку: чим більше його тримаєш, тим більше воно росте (вірм.).

Борг стоїть на порозі (вірм.).

Борг платежем прикрашений, а позика — віддачею (рос.).

Борг ніг не має (лит.).

Боргів немає — турбот немає (бенг.).

Боржник буває винним (тур.).

Взяв личко — віддай ремінець (рос.).

Взяв у борг — віддай, допомогли — віддяч (в’єтн.).

Взяв у борг — віддай, наніс шкоду — відшкодуй (в’єтн.).

Від прибутку голова не болить (євр.).

Від суперечки голова не болить (євр.).

Від суперечки між двома продавцями виграє покупець (кор.).

Гроші породжують гроші (нім.).

Гроші краще позичай в бідного, ніж в багатого (норв.).

Гроші сильні підрахунком (рос.).

Дарованому коневі у зуби не дивляться (укр.).

Давно позичене — ще не подароване (євр.).

Даєш комусь в борг — зайди до нього в дім (узб.).

Двері боргу завжди відкриті (вірм.).

Де великий зиск — там великий обман (нім.).

Дешево купиш, дорого обійдеться (лат.).

Добрий товар сам себе хвалить (рос.).

Заборгований батько — сину ворог (бенг.).

Заклад носи до заплат (рос.).

Згода є згода (камб.).

Зобов’язанню — міцність сталі; коли взяв на сенс — виконай (узб.).

Зобов’язання, немов кремінь має висікати вогонь (узб.).

І розбитий човен, покинутий у річці, має власника (креол.).

Качку даш — гуску отримаєш (узб.).

Крадена верблюдиця законних верблюжаток не вродить (сомал.).

Краще найгіршому позичити, ніж позичити в найкращого (євр.).

Краще спочатку домовитися, аніж потім торгуватися (нор.).

Краще бути бідним, ніж мати борги (тур.).

Краще без вечері лягати, та без боргів вставати (укр.).

Краще носити старі речі, ніж робити нові борги (євр.).

Краще карбованець вдома, ніж тисяча в банку (євр.).

Краще мати худого коня, ніж порожній хомут (нім.).

Краще заощаджувати, ніж заборгувати (перс.).

Купівля—продаж не визнає ні батька, ні матері (тур).

Купець хвалить товар, який хоче збути з рук (євр.)

Легкі гроші — легкий крам (камб.).

Лежачий товар не годує (рос.).

Лихвар та оренда не сплять (нім.).

Мій батько нікому не винний — в одного позичає, а другому віддає (укр.).

Міна буває надвоє — або виміняв, або проміняв (укр.).

На борг не надійся (рос.).

Найсвітліша справа — пам’ятати, кому ти зобов’язаний (нім.).

Навіть в рідних горілку купляють тоді, коли вона дешевша, ніж в інших (кор.).

Не купівля вчить, а продаж (рос.).

Не позичай, бо злий звичай: як віддає, то ще лає (укр.).

Не міняй на ярмарку коня, бо пішки ходитимеш (лат.).

Немає більшої ганьби, як не виконати угоди (карел.).

Неправдива пожива — дітям не розжива (сом).

Обіцянка — новий борг (гал-рус.).

Останню сорочку закладу, а багатим буду (євр.).

Плач спадкоємця — замаскований сміх (нім).

Позичити — друг, віддавати — ворог (укр.).

Позика теж кабала (рос.).

Подарунок назад не беруть (укр.).

По товару ціна, по грошах товар (рос.).

Позичка повертається до господаря, шкутильгаючи (ест.).

Позички пишуть на камені, борги — на піску (ест.).

Позичка на боржнику верхи їздить (укр.).

Позичка — не штука, віддавати — мука (укр).

Продаж — купівлі вартий (рос).

Поверне борг, як камінь зацвіте (лат.).

Спадщина, як і борги, залишається дітям (в’єтн.).

Станеш позичати — будеш бідувати (укр.).

Старі кравці рідше бувають багаті, аніж старі лихварі (нім.).

Товар лицем продається (рос).

Торгівля знає міру, ваіу і рахунок (рос).

Тримай розхід за прибутком (вірм.).

Тяжко старий борг платити (карел.).

Умів брати, умій і віддавати (нім.)

Хто спричинив шкоду, той має її відшкодовувати (тур.).

Хто плаче, просячи, той плакатиме, віддаючи (лит.).

Хто купує — треба сто очей, а хто продає — достатньо одного (нім.).

Хто перший знайшов гроші, той їхній хазяїн (укр.).

Хто їсть в борг, той свій же гаманець спустошує (тур.).

Хоч би хворіти довго, та не мати боргу (узб.).

Хто борги не повертає, той перший брехун (там.).

Що я винен батькові, те синові несу (узб.).

Щасливий, хто проводить життя без купівлі-продажу (євр.).

Що винен — віддати повинен (укр.).

Як нема боргу, то нема торгу (рус.).

Якщо не буде скупого, то боржник з голоду вмре (тур.).

Сімейне право

Дітей годувати — в борг давати, батька, матір годувати — борг платити (рос.).

Жінку, з якою хочеш розлучитися, не ганьби (сх.).

Жінка чоловікові подруга, а не прислуга (молд.).

І в лиху годину, не лишай дружину (укр.)

Кому дітей родити, тому й плекати (груз.).

Навіть коли ти вищий за свого батька, не думай, що ви рівні (афг.).

Чиї діти, тому за них відповідати (рос.).

Шлюб навпіл поділяє горе, вдвічі збільшує радість і вчетверо збільшує видатки (казах.).

Кримінальне право

Без паркану та замку не втечеш від злодія (рос.).

Без дозволу взяв, нікому не сказав — значить вкрав (рос.).

Брехуна ловлять на слові, злодія по сліду (ісп.).

Брехня — внучка брехуна, дрібна крадіжка — внучка злодія (монг.).

Був колись чолов’яга, а тепер — сутяга (рос.).

Будинок горить, а злодій краде (авг.).

Була вина, та вибачена (рос.).

Важко виявити домашнього злодія (перс.).

Вб’єш одного — покарають, вб’єш тисячу — царство здобудеш (там.).

В інших злодій краде худобу, в самого себе краде совість (ан.).

Великого злодія важко впіймати (іт.).

Віділлються вовкові овечі слізоньки (рос.).

Від поблажки й злодії плодяться (укр.).

Від тюрми і від чуми не зарікайся (укр.).

Від злодія злодій народжується (якут.).

Від лінощів — пустощі, від скупості — злодійство (тувин.).

Від чужого злодія легко вберегтися, від домашнього — ні (кит.).

Він гуляє і скаче, а за ним мотузка плаче (іси.).

Вішають малих злодійчиків, а не великих злодіяк (іт.).

Вина вині різниця (рос.).

Вина голову клонить (сом.).

Винуватий ведмідь, що корову з’їв, але корова не права, що полем ходила (рос.).

Винуватому все здається, що про нього говорять (рос.).

Винного кров — вода, а невинного — біда (сом.).

Винний, невинний, а попався — поплатився (сом.).

Винуватий не тільки той, хто краде, а й той, хто ховає крадене (лат.).

Вкрасти в злодія — не злочин (євр.).

Вкрасти — потрапити в біду (рос.).

Вкравши яйце, вкрадеш і коня (вірм.).

В насильника сорому немає (узб.).

Вміння робити зло — злодійське ремесло (абх.).

Вовк і печінку вівці бере (нім.).

Вовка помилувати — вівцю задере (укр.).

Воля велика, та її в’язниця міцна (рос.).

Вони, як ліванські злодії, що вдень чубляться, а вночі разом крадуть (іт.).

В’язниця є в’язниця, хоч би й в саді була (укр.).

Голодний собака хліб краде (перс.).

Гроші тисячі злодіїв прикривають (кит.).

Дайте злодієві волю, він весь світ обчистить (укр.).

Дай злодієві золоту гору — він не припинить красти (рос.).

Де злодію простять, злодюжці буде край (нім.).

Де натовп, там і злодій (там.).

Де клятва, тут і злочин (рос.).

Де усі винуватці, там ніхто не винен (рос.).

Діра кличе злодія (євр.).

Діра дає злодієві надію (фр.).

Діра злодія — що базар, що тюрма (вірм.).

До арешту брама широка, а з арешту хвіртка вузенька (укр.).

До часу все з рук сходить (перс.).

До в’язниці широка дорога, а з в’язниці тісна (рос.).

Добрий злодій той, хто злодія обкрадає (фр.).

Досвідчений злодій спочатку лампу загасить (серб.).

Домашнього злодія важко впіймати (тур.).

Донощика вішають за язик (євр.).

Донощик гірший за злодія (євр.).

Донос не люблять — донощику не повірять (євр.).

Доти злодій буде красти, доки зашморг на шию не повісять (угор.).

Жебрак може виспівувати перед обличчям злодія (анг.).

Живе не по кишені, а по обману (рос.).

Жінці розбійника легко стати удовицею (там.).

Жне, там де не сіяв, бере, де не клав (рос.).

За вкрадене вовк своєю шкірою розплачується (сх.).

За ким немає вини, той не боїться тюрми (укр.).

За кожним злодієм гак плаче (угор.).

За злодієм не вглядиш (рос.).

За злочинні діла злетить голова (рос.).

За злодія заступишся, то й сам злодій (укр.).

За злочин плата — розплата (угор.).

За один проступок людину не вішають (тур.).

За чужим погонишся, своє загубиш (укр.).

Замовчуючи ганебні вчинки, загострюєш провину (лат.).

Замок злодієві — не перешкода (рос.).

Злодієві — по ділу й мука (рос.).

Злодій завжди шукає співучасника (афг.).

Злодій один, а доріг у нього багато (афг.).

Злодій мотузки не любить (яп.).

Злодій радіє, що вкрав, а господар, що щось залишилось (вірм.).

Злодій злодієві довірився, добра не чекай (тур.).

Злодій краде в пішого, який не наздожене (каз.).

Злодій йде по воду, свої ворота зачиняє (кор.).

Злодій на злодієві не шука (сом.).

Злодій і миші боїться (сом.).

Злодій і стіни боїться, — як би не впала на нього (вірм.).

Злодій біду перебуде і знову, на пограбунку буде (сом.).

Злодій ніколи не насититься (молд.).

Злодій присягається, а потім краде (молд.).

Злодій в злодія не краде (молд.).

Злодій відбріхується аж до шибениці (ест.).

Злодій злодієві не вірить (ест.).

Злодій до грабежу смаку не губить (узб.).

Злодій один, а підозріння на тисячу (узб.).

Злодій любить галасливий базар (перс.).

Злодій своєї тіні жахається (перс.).

Злодій кожного вважає злодієм (тур.).

Злодій краде, доки не повісять (фр.).

Злодію не втекти від мотузки, а злочинцю від тюрми (тур.).

Злодій і вночі добре бачить, а тіні своєї боїться (монг.).

Злодій злодія не соромиться (макед.).

Злодій в злодія ночує (рум.).

Злодій від злодія вчиться (рум.).

Злодій божиться — недобре затіває (рос.).

Злодій злодія не терпить (рос.).

Злодій краде не для прибутку, а задля своєї загибелі (рос.).

Злодій на злодії і злодієм поганяє (рос.).

Злодій з шахрая шапку зняв (рос.).

Злодій помилуваний — добро загублене (монг.).

Злодій може вкрасти сонце, а віддати місяць (афр.).

Злодій теж кричить, але втікає в інший бік (монг.).

Злодій, який не має нагоди вкрасти, приречений на чесність (євр.).

Злодій коло дверей — найкращий сторож (євр.).

Злодій гроші поцупить і не порахувавши (угор.).

Злодій має три тіні (якут.).

Злодій має сотні слідів (якут.).

Злодій злодія криє (рос.).

Злодій для злодія — пастка (вірм.).

Злодій і дрібного шахрая поб’є і перший до храму побіжить (бенг.).

Злодій помре, але перед тим десять домів обкраде (бенг.).

Злодій краде, а світ сумує (молд.).

Злодій їсть, п’є, а у голові ключі кує (рос.).

Злодій знає, що красти гріх, а грабує всіх (рос.).

Злодійські руки в темряві самі нишпорять (там.).

Злодійським не торгують (тур.).

Злодієві сприяти, все одно, що самому красти (нім.).

Злодієві й кінь винен (тур.).

Злодієві ключ не потрібний (тур.).

Злодієві потрібні зламані паркани (бенг.).

Злодієві — злодійський зашморг (рос.).

Злодієві ввечері світає, а вранці смеркає (угор.).

Злодієві тин, як сокирі гілочка (гам.).

Злодієві в’язниця — незмінний друг (рос.).

Злодії почувають себе непогано, коли на ринку метушня (груз.).

Злодіїв у лісі очікували, а вони дім грабували (молд.).

І злодіїв не було, а батюшку вкрали (рос.).

Злодія добром не згадують (там.).

Злодія страх мучить (колумб.).

Злодія карай, а не пробачай (куб.).

Злодія не обдуриш — скоро не впіймаєш (рос.).

Злодія стережи, а він тебе стереже (рос.).

Злодія прийняти, самому в біду потрапити (інд.).

Злодюги посварились, та й крадене знайшлося (укр.).

Злочин не втіче від кари (угор.).

Злочин не меншає від того, що його скоїло багато людей (угор.).

Злочин від незнання — ще не злочин (бенг.).

Злочини скоюють у темряві, дістають покарання при світлі (євр.).

З лихого початку не буває добра (ісп.).

Злодійкуваті руки і у темряві крадуть (там.).

Зловмисник в юрті не ночує (тув.).

Знайшов, але не оголосив — те саме, що втаїв (рос.).

Знайшов та не віддав — однаково, що вкрав (нім.).

Знає кішка, чиє м’ясо з’їла (рос.).

Знає, куди двері відчиняються (євр.).

Знати по очах, хто ходить по ночах (нім.).

Один вкрав, другий брав, третій — той, хто ховав (гал-рус.).

І сусідів розорив, і рідних пограбував (там.).

І той злодій, хто краде, і той, хто мішок підносить (італ.).

І в злодіїв є своя мораль (яп.).

І злодій звертається з молитвами до Бога (афг.).

І злодій просить божої допомоги (лит.).

І злодій просить Бога що б вкрасти (укр.).

І таке буває, що злодій злодія обкрадає (угор.).

І хто чинить зло, і його однодумці заслуговують однакової кари (лат.).

І той злодій, що крав, і той злодій, хто покривав (рос.).

І сам до зашморгу лізе, й іншого туди тягне (рос.).

Катюзі буде по заслузі (укр.).

Камінь влучає у голову того, хто його кинув (абхаз.).

Кого раз спіймають, усе життя підозрюють (кор.).

Коли злодії сваряться, крадене випливає (куб.).

Коли злодія схоплюють за рукав, він каже, що пожартував (молд.).

Колись і лисиця вскочить у тенета (лат.).

Конокрад почав з того, що вкрав сову (афг.).

Краде вовк і пораховану вівцю (укр.).

Красти — не торгувати, видатки більші, аніж прибуток (рос.).

Крадена мука вся у висівки виходить (італ.).

Краденого добра ніколи не вистачає (перс.).

Крадій звинувачує пограбованого (кор.).

Крадіжка не робить людину багатою, а брехня — святою (монг.).

Кожний рік готуйся до посухи, кожну ніч остерігайся злодія (кит.).

Коли два злодії б’ються, чесні люди взнають правду (укр.).

Краще бідувати, ніж злодійством наживати (молд.).

Кращий спосіб уникнути кари — не чинити зла (кит.).

Кривава розправа два доми згубить (афг.).

Кров’ю кров не змиєш (євр.).

Ліпше просити, ніж красти (куб.).

Ліпше по людях просити, ніж чуже красти (рос.).

Ліпше десятьох винних простити, ніж одного невинного стратити (рос.).

Легко красти, та важко відповідати (ест.).

Ледар благає смерті, а злодій негоди (ест.).

Людина, яка ножа вийме, від ножа й загине (рум.).

Людину образити — відповідь тримати (кор.).

Малий гріх, але велика причина (білор.)

Малих злодіїв у зашморг цуплять, великі за гроші прощення куплять (укр.).

Малі злодії гойдаються у зашморгу, великі — їздять у каретах

(Укр.).

Малих злодіїв вітають, а перед великими шапки скидають (чеськ.).

Мати вбитого спить, мати вбивці сну не має (рум.).

Мати вбивці забуває, а мати вбитого ні (ісп.).

Меч вбивці лишається без господаря (вірм.).

На крадія куля чекає (куб.).

На злодієві шапка горить (рос.).

На те злодієві й натовп, щоб у ньому сховатися (там.).

На ділі правий, а на папері винуватий (рос.).

Напередодні судного дня — усі злодії святі (євр.).

Насилля — гірше темниці (туркм.).

Насильника чекає пекельний вогонь (туркм.).

Нестатки не вада, вада — злодійство й розпуста (перс.).

Не боявся красти, не бійся, що поб’ють (афг.).

Не виправдовуй злодія тим, що крадіжку він вчинив ненароком (норв.).

Ненавчений злодій до сіна ховається (перс.).

Не гонися за простим злодієм, а лови отамана (рос.).

Не за те вовка б’ють, що сірий, а за те, що вівцю з’їв (рос.).

Не лише той злодій, хто краде, а й той, хто драбину тримає (нім.).

Не кради й тоді, коли з голоду помираєш (кит.).

Не платить багатий, а платить винуватий (рос.).

Не повинна шкодити синові батькова провина (болг.).

Не спіймали злодія нині, спіймають завтра (груз.).

Не та рука погана, яка приймає своє, а та, що тягне чуже (мос.).

Не той злодій, хто провинився, а той, хто кінці ховає (нім.).

Не чекай добра ні від злодія рощеного, ні від злодія прощеного (рос.).

Не чекай від каменю плоду, а від злодія добра (рос.).

Не про те мова, де винуватого висікти, а про те, де він. (рос.)

Незамкнена скриня і чесного спокусить (фр.).

Незнанням закону не відмовишся (лат.).

Не миша злодій, а діра (азерб.).

Немає нікого, хто був би таким лякливим, як злодій (сомал.).

Ніби не видно, що вкрав, коли просто виніс (рос).

Ніч одна, а злодіїв багато (білор.).

Нічний мандрівник має волохаті підошви (якут.).

Нічний злодій — димчастий хвіст (якут.).

Одного разу вкрав — навік став злодієм (рос.).

Пани з людини роблять злодія (рум.).

Переховувач гірший від крадія (нім.).

Піст і шибениця вигадані для бідняків (баск.).

Правого кличуть, винуватого в шию тичуть (рос.).

Пограбованому у лісі лев не страшний (там.).

«Пожежа!» — найголосніше кричить палій (кор.).

Покарання закінчується за хвилину, відповідальність залишається назавжди (англ.).

Помилка — не вина (кор.).

Попав між злодіїв — не будь відвертим (тат.).

Попроси десять разів, але не кради (кор.).

Поцупив Біблію, де написано: «Не вкради!» (євр.).

Простити — значить навчити (сх.).

Раз украв — навіки злодієм став (рос.).

Разом із злодієм бий його захисника (в’єтн.).

Рано чи пізно — а злочинцю хомут на шию накинуть (кит.).

Розумний злодій у своєму кишлаку не краде (узб.).

Рука руку миє, злодій злодія криє (рос.).

Руки грішать, а шия відповідає (казах.).

Скажуть, негідник помер — повір, скажуть, що виправився — не вір (узб.).

Скільки злодієві не красти, а кінець колись прокрадеться (рос.).

Скільки злодієві не красти, а шибениці не уникнути (рос.).

Скільки злодієві не красти, а в’язницю не обійде (рос.).

Соромно красти, а не віддавати (євр.).

Спершу вкраде голку, потім ніж, потім коня (сомал.).

Справедливому немає покарання (вірм.).

Спробуй обікрасти того, хто сам злодій (угор.).

Спритний злодій і господаря в злодійстві звинуватить (укр.).

Сьогодні голку візьме, а завтрі гуску вкраде (рум.).

Таскав вовк, потаскали й вовка (укр.).

Темні справи світла бояться (чеськ.).

Тільки дрібних злодіїв вішають (фр.).

Той, хто овочі крав, у городі ховатися не буде (кит.).

Той, хто любить брати, не любить давати (євр.).

Той, хто вкрав яйце, вкраде й верблюда (перс.).

Той, хто вкрав у сусідки намисто, носить його уночі (тур.).

Той помирає у в’язниці, хто донощик (тур.).

Тому й закони писані, що є злодії (кор.).

Трохи будеш дурити людей — станеш брехуном, потрохи крастимеш — станеш злодієм (монг.).

Тюрма не дурна, без людей не бува (укр.).

Тюрма така широка й міцно збудована, що чорт їй радий (серб.).

Тюрма залишається тюрмою, навіть якщо це сад (в’єтн.).

Тяжко там красти, де господар злодій (монг.).

У вбивці руки завжди в крові (індонез.).

У злодія, який, втікає, — одна дорога, а в тих, хто за ним біжить — тисячі (вірм.).

У злодія крадене щастя (сом.).

У злодія кишеня дірява (вірм.).

У злодія язик короткий (вірм.).

У злодія одна дорога, в того, хто його шукає — дев’ять (баск).

У будинку злодія — не крадуть (індонез.).

У дужого стиду мало, в хулігана — совісті (узб.).

У кого совість нечиста, в того ноги дрижать (узб.).

У крадія подерта сорочка (ост.).

У час війни злодії плодяться, в мирний час їх вішають (араб.).

Умів красти, умій і очима моргати (англ.).

Хабарник, як рибалка: долонею намацує й поцупить (укр.).

Хто бавиться в багні, багном й заляпається (афр.).

Хто байдуже проходить повз злочин, підтримує його (латиськ.).

Хто брехун, той і злодій (татар.).

Хто бреше, той і краде (нім.).

Хто вину свою ховає, той не дочекається добра (там.).

Хто випив айран — непричетний, касу обікрав — спійманий (узб.).

Хто винний, той і відповідає (укр.).

Хто вкрав і хто продав, однаково винні (фр).

Хто вкрав яйце, той і вола вкраде (нім.).

Хто вкрав — втікає, хто не вкрав — у в’язницю сідає (нім.).

Хто не соромиться свого злочину, винний подвійно (карел.).

Хто заподіяв лихо, той ходить тихо (куб.).

Хто захищає винуватця, готує собі покарання (лит.).

Хто змолоду брехун, — на старість злодій (євр.).

Хто із злодієм водиться, той або сам злодій, або на його, стороні стоїть (монг.).

Хто йде по лихих стежках, той буде в ріп’яхах (ісп.).

Хто краде влітку, признається взимку (араб.).

Хто краде для інших, той готує шибеницю для себе (груз.).

Хто краде, той сам себе мучить (ісп.).

Хто мало вкрав, йде на галеру, хто багато вкрав, той робить кар’єру (азерб.).

Хто на чуже зазіхає — своє втратить (афр.).

Хто нехтує провиною одного, заохочує до вини багатьох (там.).

Хто порося вкрав, тому у вухах вищить (нім.).

Хто шахрай, для того зроблено батіг (рос.).

Цей і дим із свічки вкраде (укр).

Чи краде, чи лише мішок з краденим тримає — він злодій (молд.).

Що купив — твоє, що вкрав — чуже (ест.).

Що крадій, що переховувач — обидва злодюги (нім.).

Щире визнання провини наближає до невинності (серб.).

Як не крав, а шви наверх вилізуть (ірл.).

Як є невинний, то нічого злого тобі не буде (гал-рус.).

Якщо батько — бандит, то й син буде вбивцею (кит.).

Якщо всі винні, ніхто не винний (тат.).

Якщо в тебе вкрали верблюдицю і це допоможе тобі взнати, хто злодій, то вона пропала недаремно (сом.).

Який гріх, така й розправа (укр.).

Якщо добро без нагляду, завжди знайдеться кому його взяти (кор.).

Якщо злодій змовиться з господарем, то бика через вікна винесуть (же.).

Якщо малим навчився красти голки, то, ставши дорослим, вкраде верблюда (монг.).

Якщо сам винний, нема кому скаржитися (куб.).

Суд і процес

Абияка згода краще від великого суду (фр.).

Адвокат і вовк, то си брат (гал-рус.).

Адвокат, немов маляр, і з білого чорне зробить (афг.).

Бачив — не приховуй, не бачив не базікай (укр.).

Без вини суд не засудить (укр.).

Бережися, як сухот, скупого лікаря, голодного адвоката і того, хто дає поради суперникам (баск.).

Без суду не страчують (рос.).

Благо царів у правді суддів (рос.).

Бог любить праведника, а суддя наклепника (рос.).

Богатир у шані в час війни, а суддя в час тяжби (кирг.).

Брехун приводить свідків із собою (монг.).

Від злодія біда, від суду злидні (рос.).

Виконавці закону бувають страшніші, ніж сам закон (євр.).

Відділяються вовку сльози вівці (рос.).

Винного не виправдовуй, безвинного не звинувачуй (сиб.).

Винного й невинного суд не зрівняє (рос.).

Вовк позиває, вовк і судить (молд.).

Воза й адвоката треба часто мастити (укр.).

Далеко від суду — далеко від турбот (інд.).

Даремно засудити — душу погубити (рос.).

Де гроші говорять, там правда мовчить, де гроші судять, там право в кут (укр.).

Де товариський суд, там швидко порядок наведуть (узб.).

Діло по ділу, а суд по формі (рос.).

До суду ногою, до кишені рукою (укр.).

До суду підеш — правди не знайдеш (укр.).

До суду три кроки, а із суду й за рік не дійдеш (рос.).

За заячим слідом на ведмедя виходять (рос.).

За курку судилися — гусака неси (укр.).

За мале судитися — велике загубиш (укр.).

Заходиш до суду — двері широкі, виходиш — вузькі (ест.). Зачепив за слово, потягнеш за справу (як.).

З казною не судися (рос.).

З кого суддя взяв, той і правий став (укр.).

З твоєї вини шуби не шити (рос.).

З паном судитись — чолом об стіну битись (укр.).

З чиновником не жартуй, бо вдарить будь-яким законом (узб.). Звинуваченнями не виправдовуються (кор.).

Зізнання — половина виправлення (фр.).

Золото хоч німе, а переробить криве на пряме (нім).

Кишеня суха, то й суддя глухий (рос.).

Кінь з вовком судився — тільки кінський хвіст лишився (латис.). Кого тут немає, той — винний (фр.).

Коли б такий розум перед судом, як по суді (укр.).

Коли кишеня пуста, то й суддя глухий (укр.).

Коли суддею стає твій ворог, тобі нічого не залишається, як спакувати речі (укр.).

Краще погано змирятись, ніж позиватись (фр.).

Краще відпустити двадцятьох винних, ніж засудити одного невинного (там.).

Краще один свідок, ніж тисяча чуток (афг.).

Ласка судді переважить закон (фр.)

Легко іншого судити, важко самого себе винуватити (уг.).

Легко сказати, та нелегко доказати (рос.).

Легше впасти, ніж піднятись (фр.).

Ліпше солом’яна згода, а ніж золотий суд (уг.).

Ліпше втопитися, ніж судитися (укр.).

Милість і на суді хвалиться (укр.).

Мудрий суддя судити не квапиться (фр.).

Мулла халву побачить, Коран забуде (узб.).

На одну шию два зашморги не натягують (ефіоп.).

Навіщо з тим водитися, хто любить судитися (укр.).

Невинну голову сокира не січе (рос.).

Не бійся закону, а бійся судді (укр.).

Не бійся пекельних мук, а бійся суддівських рук (рос.).

Не бійся суду, а бійся сорому (як.).

Не бійся суду, а бійся судді (як.).

Не бувати суддею тому, в кого совість крива (укр.).

Не будеш судитися, уникнеш великої біди (тур.).

Не дай боже судитися та лінитися (укр.)

Не за всяку вину, садять до в’язниці (укр.).

Не йди до суду з одним носом, а йди з підносом (укр.).

Не йди з биком битися, з багатим судитися (укр.).

Не маєш боргу, стань поручителем (фінл.).

Не обирай злу людину в беї (казах.).

Не підмажеш — не поїдеш (рос.).

Не скаржся двом суддям (в’єтн.).

Не спіши карати, спіши милувати (рос.).

Не стверджуй того, чого не зможеш довести (серб.).

Не страшний суддя, а страшна стаття (укр.).

Не судись — постол стане дорожчим за чобіт (укр.).

Не хвались, йдучи до суду, а хвались, йдучи із суду (рос.).

Не ходи до суду, бо хліба не буде (укр.).

Неправдиву вагу — до вогню, брехливого суддю — в кайдани (еф.).

Нема в суді нині правди (гал.).

Ні від тюрми, ні від суми не зарікайся (рос.).

Ніхто не суддя у своїй справі (укр.).

Один свідок — не свідок (в’єтн.).

Одного разу збрешеш — ніколи більше не повірять (індон.).

Одного покараєш — сто виправиш (лат.).

Очевидець — живий документ (фр.).

Перед судом і слова не кажи, тільки суду гроші покажи (укр.).

Перо в судіщо сокира в лісі, що захотів те й вирубав (рос.).

Піп чекає покійника, а суддя розбійника (рос.).

Піп чекає багатого, а суддя щедрого (рос.).

Пішов до суду в жупані, а прийшов із суду голяком (рос.).

Подати до суду не важко, важко йти туди (серб.).

Позивач — злидням помогая (баск.).

Порівняння — не доказ (фр.).

Почнеш судитися, будеш по світі з торбою волочитися (укр.).

Праведний суддя і попа, і мужика однією мірою судить (серб.).

Правда процвітає, суд захищає, а допомоги біднякові чекати нізвідки (ест.).

Простити, значить навчити (сх.).

Розумні до суду не ходять, а дурні звідти не виходять (укр.).

Самосуд — не суд (укр.).

Самому судити — не розсудити (рос.).

Сиди криво, а суди прямо (рос.).

Сильні та багаті рідко винуваті (укр.).

Сім бід — одна відповідь (рос.).

Скільки не ховатися — впіймають: немає де подітися (рос.).

Слабий — завжди винуватий (сх.).

Сліпий не має вчити зрячого (євр.).

Собаці — батога, судді — чарку (латис..).

Спочатку вислухай — потім суди (груз.).

Страта триває хвилину — відповідальність залишається назавжди (анг.).

Суд винить, як закон велить (рос.).

Суд правду знайде (укр.).

Суд і суддю судить (укр.).

Суддя праведний — опора камінна (рос.).

Суд — не на осуд, а на розсуд (рос.).

Судитися — не богу молитися: поклоном не відчепишся (укр.).

Суддя не чекає свічки, а чекає мішка (укр.).

Суд прямий, та суддя кривий (рос.).

Судити може мало хто — а засудити всі (євр.).

Суддя завжди в пошані в день суду. Батир в пошані в той день, коли біда (кирг.).

Суддям те корисно, що в кишеню полізло (сх.).

Суддя та багач, як сир з маслом (ефіоп.)

Суд квапливий рідко буває справедливий (укр.).

Суддя — що живіт: мовчить, а їсти просить (молд.).

Так суди, аби вовк був ситий і кози цілі (укр.).

Тільки невдахи йдуть жалітися до суду (в’єтн.)

Треба вислухати й іншу сторону (нім.).

Тримай суд по закону (рос.).

Тяжба і шкода — найгірше (укр.).

Тяжба — зашморг, суд — шибениця (нім.).

Тяжбу завів — став голим, як сокіл (рос.).

У кого кишеня повніша, для того й суд правіший (укр.).

У суді правди не шукають (укр.).

У суперечці треба вислухати дві сторони (євр.).

У того правди немає, хто від суду втікає (рум.).

Упереджений суддя — розбійника зліший (укр.).

У правдивого свідка на губах масло, а в брехливого батіг на спині (монг.).

У прокурора закон — опора (рос.).

Факти говорять самі за себе (лат.).

Факти вперта річ (рос.).

Хто нижчий, той винен (креол.).

Хто правого винить, той собі шкодить (нім.).

Хто судить, має бути розсудливим (нім.).

Хто почуває себе винним, може покаятися (нім.).

Хто винний, той і відповідає (укр.).

Хто людей не ганьбиться, той і суду не боїться (укр.).

Хто судиться за вівцю, той загубить телицю (укр.).

Хто кається, від вини відмивається (фр.).

Хто з суддею знайомий, той суду не боїться (нім.).

Хто давно позивається, на тому адвокат наживається (фр.).

Хто часто судиться, не буває багатим (фр.).

Хто захищає винуватця, той готує собі покарання (лат.).

Хто нехтує провиною одного, заохочує до вини багатьох (лат.).

Хочеш у суді добра — підсип срібла (укр.).

Хоч суддя і брат, а в неправді будеш винуватий (укр.).

Хоч і праве діло, а у кишені засвербіло (рос.).

Щире визнання провини наближає до невинності (лат.).

Що для мене закони — були б судді знайомі (рос.).

Що у суді говорять, те й записують (рос.).

Щоб виграти тяжбу, треба програти бугая (в’єтн.).

Як закони добрі, то судді лихі (укр.).

Як йдеш до суду, не забудь гроші (укр.).

Як не здохнеш у війта в ямі, то загинеш у трибуналі (укр.).

Які тут закони, коли судді знайомі (укр).

Якби люди поступали справедливо, судді відпочивали б (сх.).

Якщо судишся з суддею, то й Бог тобі не допоможе (пол.).

Умовні скорочення

азерб. — азербайджанське

анг. — англійське

ар. — арабське

асс. — ассирійське

афг. — афганське

афр. — африканське

баск. — баскське

бенг. — бенгальське

біл. — білоруське

болг. — болгарське

в’єт. — в’єтнамське

вірм. — вірменське

гал. — галицьке

гал.-рус. — галицько-руське

груз. — грузинське

ест. — естонське

еф. — ефіопське

євр. — єврейське

індон. — індонезійське

ірл. — ірландське

існ. — іспанське

іт, — італійське

каз. — казахське

камб. — камбоджійське

карел. — карельське

кирг. — киргизьке

кит. — китайське

кол. — колумбійське

кор. — корейське

креол. креольське

куб. — кубинське

лат. — латинське

латис. — латиське

лит. — литовське

мад. — мадагаскарське

макед. — македонське

молд. — молдовське

монг. — монгольське

нім. — німецьке

норв. — норвезьке перс. — перське

пол. — польське

рос. — російське

рум. — румунське

серб. — сербське

сиб. — сибірське

сканд. — скандинавське

сом. — сомалійське

сх. — народів Сходу

там. — тамільське

тув. — тувинське

тур.— турецьке

турк. — туркменське

уг. — угорське

узб. — узбецьке

укр. — українське

фінл. — фінське

фр. — французьке

чес. — чеське

юг. — югославське

як. — якутське

яп. — японське