Маніфест дітей світу

Маніфест дітей світу

…правдиво Кажу вам, якщо не змінитесь

і не станете, як діти, не ввійдете в царство

Небесне.

Отже, хто умалиться, як це дитя, той

і більший в Царстві Небесному.

І хто прийме одне таке дитя в ім ‘я Моє,

той Мене приймає…

Матв. 18.3-5

Багато літ я шукав глузду й критерію буття, діяльності, творчості. Як і всі дорослі люди, блукав у лабіринтах історичних програм, традицій та забобонів, залишених нам предками. Я ненавидів разом з ними, я сумував, бо вони напоїли мене сумом, я захоплювався нескінченними історичними кровопусканнями, бо дорослі одягали ті жахи в барвисте лахміття своїх концепцій та ідей, я поклонявся фальшивим богам, бо то були боги предків, я мурував велетенську темницю псевдожиття, бо батьки переконували мене, що будується прекрасний гармонійний світ, де щасливими будуть усі.

Та гармонія не приходила, щастя було абстрактним поняттям, хмари ненависті й байдужості нависали над світом, і саме життя вже здавалося диявольським спектаклем, створеним для насолоди небесного садиста. Бо справді — де вихід із заклятого космічного кола? І чому воно виникло? Чому не розпадеться? Чому Всесвіт не спалахне вогнем віковічних страждань, мук, від яких мав би розтопитися камінь?

І зненацька мене осяяло: думаючи про долю мислячих істот, ми оцінюємо світову ситуацію лише з позиції дорослої людини. Чи не тут найбільша помилка всіх світоглядних і навіть соціологічних уявлень? Адже ДІТИ — це істоти, котрі ще не стали ДОРОСЛИМИ!

ДІТИ — ЦЕ УНІКАЛЬНЕ, НЕЗАЛЕЖНЕ, НЕПОВТОРНЕ, ЧИСТЕ, РАДІСНЕ ЛЮДСТВО. ДІТИ — ЦЕ ПРИБУЛЬЦІ З БОЖОГО СВІТУ ЛЮБОВІ.

А хто такі ДОРОСЛІ?

Ми — лише ЗІПСОВАНІ ДІТИ.

Не наша вина в тому. Так трапилося, то Господар Мороку напоїв нас чарами і змусив одягнутися в лахміття царів, рабів, вояків, трударів, катів, ув’язнених, вождів та підлеглих. Він примушує нас грати мерзенний спектакль тисячоліть, він силує вірити в необхідність ТАКОЇ ДРАМИ ВІКІВ.

Так твориться наше доросле, серйозне, сповнене пихи і сатанинської гордині, людство.

ГЛЯНЬМО ВІДКРИТО, ПРОСТО, ЩИРО У ВІЧІ ПРАВДІ.

Діти не вбивають, не крадуть, не брешуть, не тримають зла за душею, доки їх не навчать цього дорослі вихователі. Діти не питають одне одного про віру, знання, національні чи расові відмінності, не звертають уваги на колір шкіри чи очей, діти не бояться тварин, і тварини (навіть найлютіші) не бояться дітей і не чіпають їх. Та що про це говорити! Навіть у найжорстокішому серці ката десь жевріє іскра ніжності до дитини, бо пам’ятає його темна душа, що й він був щирим дитям.

I звелів я сам собі: зупинися! Годі йти далі дорослою стежкою — вона веде в морок, у небуття! Гора дорослої підлості закрила від тебе мені очі Матері Світу, але це тому, що ти прийняв ЗІР І ДУМКУ, ЧУТТЯ І ФОРМУ ворожого ілюзорного світу. Вернися до себе, стань знову ДИТЯМ! Тоді ти побачиш себе на березі Правічного Океану Любові поміж Вічних Друзів-Дітей.

І я зупинився.

І, сміючись, починаю здирати з себе химеричні лахміття віків — дорослу душу, дорослі почуття, дорослу думку, дорослі псевдознання. Я кличу всіх Дітей, ув’язнених у темницях ілюзорного світу древнього Чаклуна: ПРОКИНЬТЕСЯ!

Нас давно, давно, давно чекає Рідний Світ Правічної Матері — Світ Радості. Нам пора вернутися ДОДОМУ!

Діти не можуть сказати вам, дорослі, всієї ПРАВДИ. Тому це роблю я від імені ВСІХ ДІТЕЙ СВІТУ, бо відчув себе Громадянином Божої Держави Дітей.

ДОРОСЛИМ ЛЮДЯМ ЗЕМЛІ ВІДКРИТЕ ПОСЛАННЯ ЛЮБОВІ

Вітаємо вас, дорослі, — Матері й Батьки! Уважно вислухайте не Слово — Слово Пробуджених Дітей. Ми воліємо допомогти вам вирватися із заклятого історичного кола, в якому ви опинилися і куди невпинно заганяєте нас.

Ви декларуєте любов до Дітей, працюєте заради нас, ви йдете на тяжкі жертви в наше ім’я, ви муруєте стіни палаців та в’язниць для нас, ви вмираєте на полях невпинних побоїщ, щоб ми могли вмирати після вас, ви загромаджуєте полиці бібліотек фальшивими, нікчемними, марнославними книгами, щоб напоїти наш прозорий дух і розум химерними, викривленими, огидними, ненависними знаннями, ви нав’язуєте нам свої страхітливі сексуальні потворності, затемняючи чисту, святу дитячу Любов її чорним двійником, витисканим у клоаках диявольського світу.

Ви, дорослі, ніколи не питали нас — чи воліємо ми того, що нам передаєте, чому ви нас навчаєте?

Ви деспотично втискуєте нас у тісні рамці чи форми жорстоких програм корисливості, прагматизму, підлості, страху, обману, насилля, забобонів, відчуження, самознищення, приниження, пересудів. І цей жахливий процес називається ВИХОВАННЯМ НОВИХ ПОКОЛІНЬ, естафетою культури, знання, цивілізації.

Ви, дорослі, ненавидите нас, нашу чистоту, ясність і доброзичливість. Добре Дитя для вас — докір вашій спустошеній душі, тому ви поспішаєте одорослити його, щоб усунути власний комплекс неповноцінності. Ви радієте, коли дитя заучує і лепече ваші нікчемні вірші, коли воно наслідує, ще нічого не розуміючи, ваші паскудні звички. І ви намагаєтеся не помічати нетутешньої печалі в очах дитини, не слухаєте дивних речень і запитань, що інколи зриваються з непорочних вуст.

Ціла ріка запитань у дитячому віці! Ті запитання чесні, ясні, безкомпромісні. А що ви відповідаєте дитині? Сердиті окрики, ухильні натяки, умовні напівзнання, а в школах — сміттєвий потік інформації, що навіки, назавжди полонить, сповиває дитячу душу павутиною псевдознання.

Що ви одразу підсовуєте дітям?

Іграшки. Це найжахливіший винахід Сатани.

Ще в тому віці, коли дитя з довір’ям і ніжністю відкриває свою янгольську душу, ви нав’язуєте йому свою модель стосунків, смаку, сенсу буття.

Іграшки військові, побутові, технічні. Вже тут формується вбивця, кухарка, рабовласник, володар, будівник непотрібних машин і пристроїв, прихильник комфорту, деспот, який, навчившись руйнувати форми своїх підлеглих ляльок, так само нещадно вершитиме суд над живими людьми, коли стане дорослим солдатом, суддею, жандармом, жрецем, жорстоким батьком сім’ї, озлобленим педагогом, цинічним бюрократом чи злодієм, забобонним священнослужителем чи містичним шахраєм.

Дитя довіряє батькам, бо не відає обману. А ви замість того, щоб зазирнути в ясні очі чистої душі, радієте першим проявам «дорослості», захоплюєтеся тим, що ваш спадкоємець втрачає духовну належність і перетворюється на копію дорослих.

Діти — наше майбутнє! — декларуєте ви.

Це — брехня! Діти — ваше минуле!

Ваш світ — це світ масового, нескінченного знищення дитячих душ, жорстокий Молох, що переплавляє в жадібному череві любов і доброзичливість Дітей.

Нескінченні війни протягом тисячоліть, криваві походи, творення імперій і руйнація їх, ешафоти, гільйотини, розстріли, вогнища для єретиків, хрести для розп’яття Дітей Правди — невже все це для нашого блага й радощів?

Мільйонні армії, термоядерні арсенали, міжконтинентальні ракети, тисячі танків та бомбардувальників, ескадри морських авіаносців, здатних за кілька годин змести з лиця землі цілі міста, — невже це для щастя Дітей?

Концентраційні табори, задушливі темниці, мільйони жандармів та катів — невже це у нашій дитячій душі ви, дорослі, відшукали потребу катування власних братів?

Ми маємо прекрасну Планету, ясне Сонце, безмірне зоряне Небо, що відкриває нам, Дітям, нескінченну дорогу пошуку і радісного знання. Чому ж дорослі затемнилися ненавистю і злобою під полум’яним оком Світила, яке щедро дарує нам Хліб Небесний, сподіваючись, що ви спроможні повернути собі Образ Божий?

Пора, пора ЦЕ ЗДІЙСНИТИ, бо незабаром буде пізно!

КОЛИ ДІТИ ПОЧНУТЬ СУДИТИ СВІТ — вам, дорослі, рятунку не буде! Це і є СТРАШНИЙ СУД — ДИТЯЧИЙ СУД! Опам’ятайтеся, зупиніться у марному прагненні до міражів «прогресу», огляньтеся на Дітей, котрі граються біля ваших ніг, запитайте їх, безмовно запитайте, в душі: чого вони воліють? Те, що ви безмовно відчуєте, — і є НЕОБХІДНЕ, яке треба негайно здійснити!

Відпустіть солдат додому. Дайте спокій ученим: хай вони поринають у глибини духовного саморозкриття, а не ґвалтують матерію потребами надмірної енергетики або диявольської руйнації. Розкріпачте творців — хай вони облишать своє холопство у жреців, володарів, деспотів. Хай вони прийдуть до нас, на берег Океану Любові, для веселої Гри. Там кожному знайдеться місце.

Припиніть убивство тварин, зробіть їх співучасниками нашої вселенської радості, хай осяється усмішкою щастя Лик Божої Матері, адже Вона — Мати всіх живих! Щедрий світ рослин дає нам достатню енергію для потреб тіла, доки ми оволодіємо Світоносним Потоком Хліба Небесного!

Розженіть мільйонні бюрократичні банди, ліквідуйте держави — всі вони свідчення вашого вічного духовного полону. Тільки Дитя має правдиву суверенність і може навчити вас тієї Мудрості!

Дорослі святі отці! Згадайте полум’яні заповіти Великого Учителя, вийдіть із кам’яних храмів і ще більш кам’яних догматів під Небо Волі! Предвічне Дитя не воліє регулярних ритуалів та молитов, оплачених сатанинським золотом. Кожен — Дитя Бога, і кожен може наблизитися до Нього просто й урочисто. У Батька й Матері Сущого нема улюбленців, усі — Їхні Діти!

Це — ПЕРША Й ОСТАННЯ ВІЙНА, ЯКУ МИ — ДІТИ — починаємо і доведемо її до завершення Це — війна Дітей проти дорослого світу обману, смерті, жорстокості, підлості й насилля.

Єдиний вихід для вас, дорослі, — здатися! Підняти перед нами білий прапор капітуляції! Ми на тому білому тлі ВИШИЄМО вогняну квітку — Лотос Любові — і це буде нашим Спільним Прапором, бо тоді ви теж станете Дітьми.

Ми — ДІТИ — підняли МЕЧ ДУХУ!

Він вразить лише тих, хто породжений Мороком, тих, кого нема в Книзі Буття. Всі, хто запалить у серці Іскру Любові, — прийдіть до Нас. Мати Всесвіту — Мати Божа — приготувала чарівний покров для наших душ — Зореносне Тіло грядущих циклів Буття!

Діти — Брати! Чи чуєте Небесний Дзвін останнього Бою?

Дорослі — Брати! Чи не оглухли, не осліпли серед всесвітньої пітьми?

Матері, наші прекрасні Матері! Вам. котрі лають своє тіло й душу, кров і любов, щоб ми — Діти — могли з’явитися в Світі Сонця; вам, улюблені, вручаємо наш Прапор і Долю Світу!

Зберіться на Всесвітній Собор Божої Матері й Предвічної Дитини, щоб знайти на Великій Материнській Раді Землі шляхи до всесвітнього замирення і відтворення Єдиної Божої Сім’ї Народів та Племен.

Діти з вами, наші кохані Матері! Ми готові до нової творчої толоки, до формування заповітного нового Неба і нової Землі!

Слово промовлене!

ХАЙ ВОНО СТАНЕ СЛОВОМ УСІХ ПРОБУДЖЕНИХ!

25 грудня 1976 р.