11.9.4. Дикція

11.9.4. Дикція

Робота над дикцією починається з артикуляційних вправ

Вправа 1. Тренування нижньої щелепи. Необхідною умовою чіткого, правильного мовлення є уміння правильно відкривати рот. Це пов’язано з роботою нижньої щелепи.

Вихідне положення: голова тримається прямо, підборіддя у звичному зручному положенні, губи зімкнуті. На рахунок «один» щелепа опускається на відстань ширини двох пальців (середнього й вказівного), язик лежить вільно, кінчик його — біля нижніх різців; губи зберігають округлу форму, зуби не оголюються. При тренуванні потрібно стежити за тим, щоб голова не нахилялася, вся увага повинна бути зосереджена на опусканні щелепи. На рахунок «два» фіксуємо відкрите положення рота; на рахунок «три» рот закритий. Вправа повторюється б разів поспіль.

Вправа 2. «П’ятачок» (тренування губних м’язів). Вихідне положення: зуби зімкнуті, губи в звичному спокійному стані.

На рахунок «один» губи зібрати в «п’ятачок», а потім, прагнучи не розтискати «п’ятачок», робити кругові рухи: праворуч, униз, ліворуч, угору; повторити цей круг 3—4 рази, після чого стільки ж разів зробити цю вправу зліва направо.

Вправа 3. «Почухування». Нижні зуби торкаються верхньої губи і злегка почухують її, потім той же рух роблять верхні зуби, торкаючись нижньої губи. Вправа повторюється 3—4 рази.

Вправа 4. Тренування м’язів язика. Вихідне положення: рот відкритий, язик лежить плоско, кінчик язика біля нижніх передніх різців.

На рахунок «один» кінчик язика підіймається до верхніх передніх зубів; на рахунок «два» язик опускається у вихідне положення (кінчик язика біля нижніх різців); на рахунок «три» кінчик язика підіймається до альвеол; на рахунок «чотири» язик у початковому положенні; на рахунок «п’ять» кінчик язика за альвеолами; на рахунок «шість» — початкове положення. Вправа повторюється 3—4 рази.

Робота над голосними звуками Вправа 1. У цій вправі, як і в подальших, тренуємося вимовляти різні голосні звуки в складах, слові та фразі.

Звуки а, я

«Аї? Аї! Аї. Ая? Ая! Ая».

Барабан — сім’я.

Прапор — ярус.

Альбатрос питав акулу: а про азбуку ти чула?

Звуки і, и, ї

«Оі! Оі? Оі. Аи! Аи? Аи. Аї! Аї? Аї».

Годинник — індик, їжа — їжак.

Україна — солов’їна.

Прилетіли солов’ї,

Звеселіли всі гаї.

Ой веселі солов’ї,

Розкажіть про ті краї!

Килимом зеленим зазеленіла озимина.

Летів горобчик, сів на стовпчик, прибіг хлопчик, утік горобчик.

Звуки е, є

«Ое! Ое? Ое. Ає! Ає? Ає.»

Весело — село.

Коза — дереза.

Єхидна — твоє.

Заєць — ховається.

Єнот навчав синка єнота:

— Є в лісі річка і болото.

Є мисливець — він полює,

Єгер є — він ліс пильнує.

Летів перепел перед перепелицею, перед перепелятами.

У кареті на кларнеті грає місяць у кашкеті.

Звуки о, у, ю

«Оя! Оя? Оя. У а! Уа? Уа. Ою! Ою? Ою.»

Вовк-вікно.

Холод — радіо.

Учень —ураган.

Чуб — зозуля.

Юний — в’юнок.

Юшка — люблю.

Ось гляньте: з оленятком олень

У зоопарку нашім є.

Окрайчик хліба тато Олин

З-за огорожі їм дає.

Уранці Уляна Уласа

Ураз умивать узялася.

Улас утікав, ухилявся:

Учора уже умивався.

ЮроГЮро! Оглянися!

В’юн на твій гачок зловився!

Поки Юра позіхав,

В’юн з гачка у воду впав.

Робота над приголосними звуками

Вправа 1. «Вибух». Вимовляйте без голосу глухі приголосні, активно виштовхуючи їх повітрям: п! пь! п! пь! т! ть! т! ть! к! кь! к! кь! Вимовляйте кілька складів: Пу! По! Пе! Пі! Включіть дзвінкі приголосні: Бу! Бо! Ба!

Вправа 2. «Звуки д, т». Тренуйтеся вимовляти звуки «д, т» у складах, прибираючи носове звучання. Закривши двома пальцями ніздрі, вимовляйте склади: ти, ті; та, тя; те, ті; ди, ді; да, дя; де, де. Рот треба розкривати поширте і стежити, щоб під пальцями не було вібрацій, щоб повітря не надходило в носову порожнину. Завдяки цьому поступово активізується язичок, який перекриває прохід і не допускає повітряний потік у носову порожнину. Цю ж вправу виконайте з відкритими ніздрями.

Кожну вправу слід чергувати з легкою імітацією позіхання, що супроводжується одночасним вимовлянням на видиху ?х-х-а-а». Ця вправа сприяє відпрацюванню рухливості гортані і язичка.

Дачка — тачка.

День — тінь.

Тіна.

Дрібниця.

Вправа 3. «Звуки з, с»

«За — зо — зе — зі — зи».

«Са — со — су — се — сі — сик Коза — коса.

Змій — смій.

Зала — сало.

Вправа 4. «Скоромовки»-. У роботі над скоромовками не можна просто вимовляти слова, треба знайти в них певний смисл. Починати роботу над текстами скоромовок варто в повільному темпі, заздалегідь потренувавшись у вимові найскладніших поєднань слів окремо. Потім можна поступово прискорити темп вимовляння скоромовок, не забуваючи про логічні наголоси.

Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.

Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби. Варка варила вареники, Василь взяв вареника, Варка Василя варехою, Василь Варку вареником.

Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх, упав на поріг, впустив пиріг.

У домі Дмитра дим, ходімо швидше рятувати Дмитрів дім. Біжить стежина поміж ожини, і в дружини ожини жменя. Залізне зубило залізо любило, зубило в залізо залізно залізло. Лили, лили, лили, пили, пили, пили, лили, лили діти, пили, пили квіти, виростали квіти, виростали діти.

Пильно поле пильнували, перепелів полювали.

Ішов Прокіп — кипів окріп,

Прийшов Прокіп — кипить окріп,

Як при Прокопові,

Так і при Прокописі

І при Прокопенятах.

Маленький полудрабок

Розполудрабився

На маленькі полудрабенята.

На дворі трава, на траві дрова,

Не рубай дрова на траві двора.