Таємниця

65 Ми ніколи не дізнаємось остаточно, чому ми є, чому будь-яка річ є чи повинна бути. Вся наша наука, все наше мистецтво, ціла безмежна споруда матерії, ґрунтується на цьому безглузді, і єдині припущення, які ми щодо нього можемо робити, — це ті, що воно необхідне і прихильне до триваючого існування матерії.

66 Нам хочеться бути керованими, але ми не керовані. Ми завжди думаємо в причинній та ієрархічній манері. Процес і «Бог» спів-безмежні. Наша обмеженість не може осягнути ні їх, ні їхньої безпричинності.

67 «Бог» спричинений тим, що він сам спричинює; його необхідність викликана тим, необхідність чого він сам викликає; ми цього не можемо осягнути.

68 І, наостанку, ми продовжуємо жити тому, що не знаємо, чому ми повинні тут жити. Незнання, або ризик, життєво важливі для людини так само, як вода.

69 Ми можемо уявити не-існування будь-якого існуючого предмета. Наша віра в те, що він існує, частково забезпечена фактом, що він міг також не існувати. За формою, масою завжди стоїть відсутність, тінь не-існування.

70 Як атом складається з позитивних і неґативних частинок, так кожна річ складається зі свого власного існування і не-існування. Так само і «Бог» присутній при своїй відсутності в кожній речі й кожному моменті. Це темна сутність, таємниця, буття-небуття навіть найпростіших предметів.

71 Еріуґена: «Бог вічно частково необізнаний у собі. Якби він знав про себе все, він міг би визначити себе. Якби він міг визначити себе, він був би обмеженим. Але все, що він про себе знає, — це те, що він створив. Те, що створене, — його знання, те, що в потенції, — його таємниця: таємниця в ньому і для нього самого.»

Все це так само стосується і людини.

72 Всюдисуща відсутність «Бога» в буденному житті— це смисл неіснування, таємниці, незліченних можливостей, це вічний сумнів, який завис між річчю в собі і нашим сприйманням її, це вимір, в якому і через який існують всі інші виміри. Білий папір, який містить малюнок, простір, який містить будинок, тиша, яка містить сонату, перебіг часу, який перешкоджає вічному триванню відчуття чи предмета, — все це і є «Бог».

73 Таємниця, або непізнане, — це енергія. Як тільки таємницю пояснюють, вона перестає бути джерелом енергії. Якби ми ставили достатньо глибокі питання, то досягали б точки, де відповіді, якщо вони можливі, могли б убити. Ми можемо хотіти перегатити ріку, але ми на свій страх і ризик загачуємо джерело. Фактично, оскільки «Бог» непізнаваний, ми не можемо загатити джерело основної таємниці існування. «Бог» — енергія всіх запитань і пошуків, і таким чином остаточне джерело всіх дій і бажань.