Хронологія
Знак ± означає, що вказана дата є приблизною, дуже часто це стосується періоду діяльності філософів та їхнього навчання. У таких випадках я намагався вказувати роки, які відповідають тому, що в Античності називали akm?, тобто моменту досягнення філософом зрілості чи вершини діяльності і визнання.
Цінні біо-бібліографічні дані про різних філософів можна знайти в: Goulet R. Dictionnaire des philosophes antiques. — I. Abammon ? Axiothea; II. Bab?lyca ? Dyscolyus. — Paris, 1994.
До Різдва Христового
850—750 Складання Гомерових поем. 700? ГЕСІОД. 650+? Подорож АРИСТЕЯ з ПРОКОНЕСА в центральну Азію і складання його поеми «Аримаспея». 640± ЕПІМЕНІД здійснює очищувальне жертвопринесення в Афінах 600—550 У грецьких колоніях в Малій Азії з’являються перші мислителі: ФАЛЕС МІЛЕТСЬКИЙ, який передбачає затемнення сонця 28 травня 585 року, АНАКСИМАНДР, АНАКСИМЕН. 600± Як історичні, так і легендарні постаті семи мудреців: СОЛОН, ПІТТАК з МІТІЛЕНИ, ХІЛОН зі СПАРТИ, БІАНТ із ПРІЄНИ, ПЕРІАНДР із КОРІНФА, КЛЕОБУЛ з ЛІНДА. 594± СОЛОН, афінський державний діяч та поет, який згодом буде вважатись одним з семи мудреців. 560±? АБАРІС, персонаж, якого піфагорійська та платонівська традиції пов’язують з ПІФАГОРОМ. 540+? КСЕНОФАН, виходець з Колофона, грецької колонії у Малій Азії, який переїхав у Елею, грецьку колонію в Південній Італії. 540±? ФЕОГНІД, елегійний поет: аристократична мораль. 532± ПІФАГОР, виходець з острова Самос, який емігрував у грецькі колонії Південної Італії — Кротон, а згодом і Метапонт. Про ПІФАГОРА казали, що він був реінкарнацією (легендарного) філософа ГЕРМОТІМА з КЛАЗОМЕН. 504+ ГЕРАКЛІТ з ЕФЕСА (грецької колонії в Малій Азії). 500+ Вчення БУДДИ, КОНФУЦІЯ. 490—429 Дати народження та смерті афінського державного діяча ПЕРИКЛА. 470± АНАКСАГОР з КЛАЗОМЕН. 460± ЕМПЕДОКЛ з АГРІГЕНТА. 450±і далі ПАРМЕНІД з ЕЛЕЇ; ЗЕНОН з ЕЛЕЇ; МЕЛІС з САМОСА. 450±і далі Розвиток руху софістів: ПРОТАГОР, ГОРГІЙ, ПРОДИК, ГІППІЙ, ФРАСІМАХ, АНТИФОН, КРІТІЙ. 450± ГЕРОДОТ, історик. 440± ДЕМОКРИТ з АБДЕР. 435± Вчення СОКРАТА в Афінах. 432 АНАКСАГОР зазнає судового переслідування за нечестивість в Афінах, внаслідок чого він відправляється у вигнання. 432/431 Потідейська битва, в якій бере участь СОКРАТ. 431—416 АЛКІВІАД, афінський політичний діяч, учень СОКРАТА. 430+ Написання історичного твору ФУКІДІДА. 423± Постановка п’єси АРИСТОФАНА «Хмари», яка насміхається над вченням СОКРАТА. 399 Судове переслідування СОКРАТА за нечестивість в Афінах, його засуджують до смертної кари. 399±? АНТИСФЕН, АРИСТІПП з КІРЕНИ, ЕВКЛІД з МЕГАРИ — учні СОКРАТА, засновують свої школи. 390± ІСОКРАТ відкриває в Афінах школу, де у якості «філософії» навчають загальній культурі. 389—388 Перша подорож ПЛАТОНА в Південну Італію і на Сицилію. Зустріч з ДІОНОМ СІРАКУЗЬКИМ. 388/387 ПЛАТОН засновує свою школу в Афінах, у гімназіумі, що називався Академією. Головні члени Академії: ЕВДОКС, ГЕРАКЛІТ, КСЕНОКРАТ, СПЕВСІПП, АРИСТОТЕЛЬ, ТЕЕТЕТ, а також дві жінки: АКСІОТЕЯ, ЛАСТЕНІЯ. 370—301 ЧЖУАН-ЦЗИ, китайський філософ, який називає ЛАО-ЦЗИ своїм учителем. 367—365 ЕВДОКС з КНІДА заміняє ПЛАТОНА на чолі Академії під час другої подорожі останнього на Сицилію, до ДІОНІСІЯ II СІРАКУЗЬКОГО. 361—360 ГЕРАКЛІТ З ПОНТУ заміняє ПЛАТОНА на чолі Академії, під час третьої подорожі останнього на Сицилію. 360±і далі ДІОГЕН КІНІК, який був учнем АНТИСФЕНА. 360±? ЕСХІН зі СФЕТА, учень СОКРАТА, навчає в Афінах і складає діалоги, в яких фігурує СОКРАТ. 350±? КСЕНОФОНТ, учень СОКРАТА, пише свої спогади про СОКРАТА 349/348 Смерть ПЛАТОНА. СПЕВСІПП стає його наступником на чолі школи. 339/338 Обрання КСЕНОКРАТА, наступника СПЕВСІППА, схолархом Академії.Елліністичний період
336 Початок правління АЛЕКСАНДРА ВЕЛИКОГО, Македонського царя. 335 АРИСТОТЕЛЬ засновує в Афінах власну школу. Значні члени його школи: ТЕОФРАСТ, АРИСТОКСЕН, ДІКЕАРХ, КЛЕАРХ (знайдені епіграфічні документи, які засвідчують факт подорожі останнього в грецьке місто, що існувало на місці теперішнього Ай Ханум в Афганістані). 334 Експедиція АЛЕКСАНДРА в Персію та Індію. В ній беруть участь АНАКСАРХ з АБДЕР, учень ДЕМОКРІТА, ПІРОН, ОНЕСІКРІТ. 328+і далі Перше покоління учнів ДІОГЕНА КІНІКА: МОНІМ, ОНЕСІКРІТ, КРАТЕТ, ГІППАРХІЯ, МЕТРОКЛ, МЕНІП, МЕНЕДЕМ. 326—323 Індійський мудрець КАЛАН зустрічає греків під час перебування АЛЕКСАНДРА в Таксилі і закінчує життя самогубством незадовго до смерті АЛЕКСАНДРА. 323 Смерть АЛЕКСАНДРА у Вавилоні. Починається період заворушень, якими супроводжується формування різних елліністичних монархій. 322± Смерть АРИСТОТЕЛЯ. Його наступником стає ТЕОФРАСТ. 321 МЕНАНДР, комічний поет, який можливо перебував під впливом ЕПІКУРА. 320± Філософська діяльність ПІРОНА з ЕЛІДИ. Його учнями були ФІЛОН з АФІН та ТІМОН з АФІН. 312 Смерть КСЕНОКРАТА. ПОЛЕМОН стає його наступником на чолі Академії. 306 ЕПІКУР засновує свою школу в Афінах. Його перші учні: ГЕРОДОТ, ПІФОКЛ, ГЕРМАРХ, МЕТРОДОР, ПОЛІНЕЙ, ЛЕОНТІЙ з ЛАМПСАКА, ФЕМІСТА, ЛЕОНТІЯ, КОЛОТ, АПОЛЛОНІД. Його друг: ІДОМЕНЕЙ. 301± ЗЕНОН з КІТІЇ засновує «стоїчну» школу в Афінах. Перші учні: ПЕРСЕЙ, АРИСТОН з ХІОСА, КЛЕАНТ з АССА. 300± «Основи» ЕВКЛІДА (з Александрії). 300± КРАНТОР, схоларх Академії. 295± Заснування ПТОЛЕМЕЄМ І в Александрії центру наукових студій, що називався Музей, у якому співпрацював ДЕМЕТРІЙ з ФАЛЕРИ, послідовник АРИСТОТЕЛЯ, і де викладав, наприклад, наприкінці III століття, астроном АРИСТАРХ з САМОСА і лікар ГЕРОФІЛ. 287/286 СТРАТОН з ЛАМПСАКА приходить на зміну ТЕОФРАСТУ у якості схоларха школи перипатетиків. 283—239 АНТІГОН ГОНАТ, Македонський цар, прихильно ставиться до філософів, зокрема до стоїків (КЛЕАНТА). 276—241 АРКЕСІЛАЙ, схоларх Академії, надає школі «критичної» орієнтації. 268± ЛІКОН приходить на зміну СТРАТОНУ з Лампсака у якості схоларха перипатетичної школи. 262± КЛЕАНТ стає лідером стоїчної школи після смерті ЗЕНОНА. 235+ Стоїк СФЕР, учень ЗЕНОНА та КЛЕАНТА, який був радником спартанського царя КЛЕОМЕНА III (а можливо і його попередника АГІСА IV), надихав їх на соціальні реформи. 230± ХРИСІПП стає очільником стоїчної школи після смерті КЛЕАНТА. 212 АРХІМЕДА з СІРАКУЗ, астронома, математика та інженера, під час облоги Сіракуз убивають римські солдати. 164± КАРНЕАД, схоларх Академії. 155 Афіняни відправляють в Рим посольство з метою переконати римлян скасувати накладений на місто Афіни великий штраф. В посольстві брали участь троє філософів: академік КАРНЕАД, аристотелік КРІТОЛАЙ, стоїк ДІОГЕН з ВАВІЛОНА. 150± АНТИПАТР з ТАРСУ, керівник школи стоїків. 149—146 Підкорення Македонії та Греції Римом. 144± Стоїка ПАНЕТІЯ приймають у «гурток» СЦИПІОНА. Він стає у 129 році наступником АНТИПАТРА на чолі школи стоїків. 133+ Стоїк БЛОСІЙ, учень АНТИПАТРА, надихає в Римі на соціальні реформи Тіберія Гракха, а також, можливо, на повстання АРИСТОНІКА у Пергамі, яке має на меті звільнити усіх рабів та зробити усіх громадян рівними. 110+ ФІЛОН з ЛАРІССИ та ХАРМАД навчають в Академії. 106—43 ЦИЦЕРОН, римський державний діяч, філософські трактати якого значною мірою надихалися «Академією» його часу (КАРНЕАД, ФІЛОН з ЛАРІССИ, ХАРМАД, АНТІОХ з АСКАЛОНА). 99+ КВІНТ МУЦІЙ СЦЕВОЛА ПОНТИФІК, РУТИЛІЙ РУФ — римські державні діячі, стоїки. 97—55 ЕПІКУРЕЄЦЬ ЛУКРЕЦІЙ, АВТОР ПОЕМИ «DE RERUM NATURA». 95—46 КАТОН з УТІКИ, римський державний діяч та філософ-стоїк. 87 Римляни захоплюють Афіни. Пограбування міста військами Сулли. 79+ АНТІОХ з АСКАЛОНА відкриває свою власну школу в Афінах; він протистоїть «критичній» настанові, прийнятій в Академії після АРКЕСИЛАЯ і аж до ФІЛОНА з ЛАРІССИ. 60+ Різні прояви відновлення піфагореїзму. 50+ АПОЛЛОФАН з ПЕРГАМА, філософ-епікуреєць. 50+ ФІЛОДЕМ з ГАДАРИ, філософ-епікуреєць, друг КАЛЬПУРНІЯ ПІЗОНА (який був тестем ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ). Велику кількість його текстів знайшли в «будинку папірусів» у Геркуланумі. 49± ДІОДОР З СИЦИЛІЇ, історик. 44 Убивство ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ. 43 ЮНІЙ БРУТ, римський політичний діяч, убивця ЦЕЗАРЯ, слухає в Афінах лекції платоніка Феомнеста (останнього філософа, який навчав у Афінах і якого називали «академічним», тобто «критичним»). Шкільні інституції, засновані ПЛАТОНОМ, АРИСТОТЕЛЕМ та ЗЕНОНОМ зникають в останні роки Римської республіки. Зберігається лише інституція, заснована ЕПІКУРОМ. Нові школи, які підхоплюють спадщину учень ПЛАТОНА, АРИСТОТЕЛЯ ТА ЗЕНОНА, відкриваються у самих Афінах та в інших містах. 35± ЕВДОР з АЛЕКСАНДРІЇ, філософ-платонік. 30± Битва біля мису Акцій; смерть КЛЕОПАТРИ, останньої цариці Єгипту. Кінець елліністичної доби. 30? Епікурейський надпис, вигравіруваний турботами ДІОГЕНА з ОЙНОАНДА в його рідному місті (деякими ученими датується також II століттям після Різдва Христового). 7± АМІНІЙ з Самоса, філософ-епікуреєць.Після Різдва Христового
Римська імперія
27 ОКТАВІАН отримує від Сенату imperium і титул Августа. Кінець Римської республіки та початок Імперії. В цей період відбувається розквіт латинської літератури: ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ, АРІЙ ДІДІМ — радник Августа та автор доксографічного підручника про «догми» різних філософських шкіл. СЕКСТИ, батько та син, — римські філософи, що перебували під впливом стоїцизму та піфагореїзму, здійснюють великий вплив на думку СЕНЕКИ. 29/30 Розп’яття ІСУСА з НАЗАРЕТУ в Єрусалимі. 40± ФІЛОН АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ, платонік, один з найважливіших письменників елліністичного юдаїзму. Справить потужний вплив на християнську «філософію». 48-65 Філософ-стоїк СЕНЕКА — наставник, а потім і радник імператора НЕРОНА. Після 62 року присвячує себе винятково філософській діяльності. В 65 році імператор примусив його вчинити самогубство. 60 Платонік АММОНІЙ викладає в Афінах. ПЛУТАРХ з ХЕРОНЕЇ є його слухачем. 93—94 Вигнання з Риму усіх філософів імператором ДОМІЦІАНОМ. Вигнаний з Риму стоїк ЕПІКТЕТ, учень МУЗОНІЯ РУФА, засновує школу в Нікополісі, на грецькому березі Адріатики. 96 Прихід імператора НЕРВИ. 100±і далі ПЛУТАРХ з ХЕРОНЕЇ, платонік з «критичною» тенденцією. 120+ Початок літературної діяльності християнських апологетів, а саме ЮСТИНА, АФІНАГОРА, ФЕОФІЛА з АНТИОХІЇ, які мислять християнство як філософію. 129—200 Життя ГАЛЕНА з ПЕРГАМА, медика та філософа. 133+ ВАСИЛІД — перший «історично встановлений» гностик, викладає в Александрії. 140 Гностик ВАЛЕНТИН викладає в Римі під час правління АНТОНІНА БЛАГОЧЕСТИВОГО. 140± ФАВОРІН з АРЛЯ, платонік «критичного» спрямування. 146 КАЛЬВІЗІЙ ТАВР, платонік, викладає в Афінах. АВЛ-ГЕЛІЙ навчається у нього. 147± КЛАВДІЙ ПТОЛЕМЕЙ, астроном, математик, географ. 150± АПУЛЕЙ з МАДАВРИ, платонік. 150+? НУМЕНІЙ і КРОНІЙ, платоніки. 150±? АЛКІНОЙ, платонік, автор короткого викладу платонізму (Didaskalikos). 150+? АЛЬБІН — платонік, автор «Вступу до діалогів Платона», викладає в Смірні. 155± МАКСИМ з ТИРУ, філософ-платонік і ритор. 160± ЛУКІАН, сатиричний письменник, що перебував під впливом кініків. 161—180 Правління імператора МАРКА АВРЕЛІЯ — стоїка, що перебував під сильним впливом ЕПІКТЕТА. 176 МАРК АВРЕЛІЙ засновує в Афінах кафедри філософії для чотирьох головних сект: платоніків, аристотеліків, стоїків та епікурейців, які фінансуються з імператорської скарбниці. 176+ АТТІК, філософ-платонік. Викладає в Афінах на кафедрі, заснованій МАРКОМ АВРЕЛІЄМ. 177± Написання «Аттичних ночей» АВЛА-ГЕЛІЯ. 177± ЦЕЛЬС, філософ-платонік, антихристиянський полеміст. 180 і далі Александрія і Кесарія в Палестині стають центрами навчання християнській «філософії»: ПАНТЕНІЙ, КЛИМЕНТ АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ, ОРІГЕН, ГРИГОРІЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ, ЄВСЕВІЙ КЕСАРІЙСЬКИЙ. 190± СЕКСТ ЕМПІРИК — медик, філософ-скептик, завдяки якому ми знаємо аргументи попередніх скептиків — ЕНЕЗІДЕМА (середина І ст. до Р.Х.?) та АГРІППИ (важко датувати). 198± АЛЕКСАНДР з АФРОДІСИ викладає аристотелівську філософію в Афінах (?) і публікує численні коментарі до творів Аристотеля. 200± ДІОГЕН ЛАЕРЦІЙ, автор твору, названого «Життя, вчення та висловлювання визначних філософів». 244—270 ПЛОТИН, учень АММОНІЯ САККАСА, засновує в Римі платонівську (=неоплатонівській) школу. Його учнями були ПОРФИРІЙ, АМЕЛІЙ, КАСТРИЦІЙ, РОГАЦІАН. У окремих своїх текстах дискутує з гностиками. 300± Початок християнського чернечого руху. АНТОНІЙ вирушає в пустелю, АФАНАСІЙ АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ напише його житіє в 356 році.Християнська імперія
312—313 Навернення в християнство імператора КОСТЯНТИНА, який ухвалює Міланський едикт, що встановлює толерантне ставлення до християнського культу. 313± ЯМВЛІХ засновує платонівську (=неоплатонівській) школу в Сирії, можливо в Апамеї. Він сильно вплинув на наступний неоплатонізм завдяки тому значенню, якого надавав піфагорійській традиції та теургічним практикам. Написав численні коментарі на твори Платона та Аристотеля. Його учнями, поміж інших, були ЕДЕСІЙ з КАППАДОКІЇ та ФЕОДОР з АСІНИ. 361—363 Правління імператора ЮЛІАНА — філософа-неоплатоніка, учня МАКСИМА з ЕФЕСУ (що належав до Ямвліхової традиції); надаючи перевагу неоплатонізму він уможливлює гоніння на християнство. 360±і далі Розвиток «вченого чернецтва»: ВАСИЛІЙ КЕСАРІЙСЬКИЙ, ГРИГОРІЙ НАЗІАНЗІН, ГРИГОРІЙ НІСЬКИЙ, ЕВАГРІЙ ПОНТІЙСЬКИЙ. 375±і далі ПЛУТАРХ з АФІН: народження афінської платонівської (=неоплатонівської) школи. 386—430 Літературна діяльність АВГУСТИНА. 400 і далі Розвиток неоплатонівського навчання в Афінах та в Александрії (приватні школи): СІРІАН, ПРОКЛ, ДАМАСКІЙ, ГІЄРОКЛ, ГЕРМІЙ, АММОНІЙ, СИМПЛІКІЙ, ОЛІМПІОДОР. Значних відмінностей у вченні між неоплатоніками, що навчають у V та VI століттях в Афінах і тими, хто як ГІЄРОКЛ, ГЕРМІЙ, АММОНІЙ, ОЛІМПІОДОР, навчають в Александрії, не виявлено. Численні коментарі на твори ПЛАТОНА і АРИСТОТЕЛЯ, складені в тому числі СІРІАНОМ, ПРОКЛОМ, ГЕРМІЄМ, АММОНІЄМ, ОЛІМПІОДОРОМ, ФІЛОПОНОМ, СИМПЛІКІЄМ. Неоплатонізм є центром опору християнству. 529 Імператор Юстиніан забороняє язичникам навчати. Філософи-неоплатоніки — ДАМАСКІЙ, СИМПЛІКІЙ ТА ПРІСЦІАН залишають Афіни, щоб знайти прихисток в Персії. Після мирного договору, укладеного між ХОСРОВОМ та ЮСТИНІАНОМ, вони облаштовуються в Каррах, на візантійській території, що перебуває під перським впливом і продовжують своє навчання. 529± Неоплатонік ІОАН ФІЛОПОН приймає християнство, правдоподібно з причини заборони язичникам навчати, накладеної ЮСТИНІАНОМ. 540± ДОРОФЕЙ з ГАЗИ, монастирський письменник