9.1.2. Промова у справі Бабіна
9.1.2. Промова у справі Бабіна
Пане головуючій! Шановні судді та учасники процесу!
Саме зараз розпочинається кульмінаційна завершальна частина судового розгляду справи Бабіна Сергія Леонідовича, звинуваченого в умисному вбивстві Полтавського Петра Несторовича за частиною 1 статті 115 КК України, яка передбачає санкцію позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.
Ця справа є показовою, як невірно обрана життєва стежина призвела до деградації особистості й стала першопричиною скоєння цього жорстокого злочину.
Ні в кого не виникне сумнів, що факт позбавлення людини життя, це та вага, яку неможливо нічим зважити. Ніхто і ніщо, навіть справедливий вирок суду не поверне Полтавській Ірині Михайлівні коханого чоловіка, а двом малолітнім діточкам — турботливого батька.
Як представник державного обвинувачення, докладно проаналізувавши всі обставини справи, зібрані докази та, власне, зізнання самого підсудного Бабіна, я остаточно впевнилась у його причетності та винності, і гадаю, зможу переконати в цьому і шановний суд.
* * *
З дня цієї гучної справи минуло вже чимало часу, тому давайте разом прослідкуємо, як розгорталися події, які стали предметом судового розгляду.
18 травня 2001 року, приблизно о першій годині ночі Бабін С. Л. на службовій автомашині «таксі», водієм якої він був, приїхав до будинку №10 по вул. Г. Сталінграда, у м. Києві. Він піднявся у квартиру № 33, де проживав Полтавський П. В процесі слідства виявилось, що вони були давні знайомі. Полтавський попросив відвести його на вул. Булгакова. Під час слідування по проспекту Перемоги Полтавський, щось згадавши, схотів змінити маршрут. Бабін С. Л. не погодився, бо в нього закінчилася зміна і зажадав повернутись в таксопарк. На цьому ґрунті виникла сварка, що переросла в особисті образи та пропозиції вийти з машини «по-доброму».
Обіцяючи щедро заплатити за труди, Полтавський П. Н. з машини так і не вийшов, і це рішення стало в його житті останнім.
Ввірвавшись, Бабін С. Л. став насильно виштовхувати потерпілого з автомобіля, наносячи йому сильні удари кулаками в обличчя, грудну клітину, живіт. Як потім показала експертиза, Бабін С. Л. діяв точними рухами, знаючи місця, що можна найлегше уразити.
Полтавський П. Н. намагався вирватися, але Бабін С. Л. став його душити, і після декількох влучних ударів Полтавський П. Н. помер.
На допиті цю частину показань підсудний не підтверджував, але свідок Мельниченко М. В. бачив, як Бабін С. Л. бив та душив Полтавського П. Н. (а. с. 70).
18 травня 2001 року, о 4 годині свідок повертався додому з роботи. Біля будинку 20, по пр. Перемоги, він побачив автомобіль, в якому знаходилось двоє осіб.
Підійшовши ближче до автомобіля він почув крики про допомогу та побачив як водій руками наносить удари в обличчя пасажиру. Щоб захистити пасажира він впритул підійшов до автомашини, але в цей момент вона раптово зрушила. Через 20 метрів автомобіль зупинився і з салону випав чоловік. Підійшовши до цього чоловіка свідок Мельниченко М. В. побачив, що все обличча у пасажира суцільна кровава рана і ознаки життя відсутні. Мельниченко викликав швидку допомогу та міліцію.
* * *
На думку державного обвинувачення, винність Бабіна С. Л. у вчиненому злочині підтверджується такими доказами:
— протоколом огляду місці події;
— показаннями обвинуваченого та свідків;
— висновками судово-медичної та судово-психіатричної експертизи;
речовими доказами;
— протоколом відтворення обстановки та обставин події;
— протоколом впізнання.
Протягом судового слідства всі ці докази були ретельно досліджені та перевірені.
Підсудний в залі суду своєї вини не визнав, пояснюючи це тим, що попередні показання давав під психологічним тиском.
Незрозумілими є й заяви Бабіна про те, що будучи затриманим як підозрюваний у вчиненні вбивства, йому не роз’яснили права мати захисника та побачення з ним до першого допиту.
Але ж Шановні Судді!
В матеріалах кримінальної справи на сторінці № 60 є ордер захисника юридичної контори «Шаг» Чудновського М. М., а також заява підсудного Бабіна С. Л. (а. с. 65), де він просить дозвіл на побачення зі своїм захисником. Також в матеріалах є протоколи про роз’яснення прав підозрюваного та обвинуваченого, з якими особисто були ознайомлені підсудний та його захисник Чудновський М. М.
За моїми клопотаннями, які є в справі, у судовому засіданні були допитані експерти.
Відповідно до їх висновку «на сорочці, штанах Бабіна С. Л. встановлена кров людини, яка може походити від потерпілого». Підсудний, вводячи суддів в оману пояснював сьогодні нам це тим, що голився вранці 19 травня та порізався. Як бачимо, в цій частині показання підсудного не підтверджуються.
Також в машині, де відбулася ця трагедія, слідчим Громовим були знайдені клаптики одежі, ґудзики сорочки, які відірвались під час бійки від одягу потерпілого Полтавського П. Н.
Допитані у судовому засіданні дружина потерпілого, свідки Томенко С. О., Скоробогатий Р. В. засвідчили, що вбитий Полтавський П. Н. був доброю, порядною, хоча й дещо запальною людиною. Завжди сумлінно працював, за місцем роботи та проживання характеризувався виключно позитивно.
* * *
Життєвий шлях Бабіна С. Л. підтверджує правильність вислову, що «до злочину ідуть сходинками». Людина, у якої відсутня самоповага, культура поступово але вірно опиняється на дні суспільства. Пияцтво, сварки, крадіжки, хуліганство, і врешті, убивство!
Проходячи службу в армії, підсудний грубо нехтуючи дисципліною, пиячив, здійснював крадіжки з єдиною метою: купити спиртне. Військовий суд присудив направити його до дисциплінарного батальйону.
Повернувшись в м. Київ після армії, він невдовзі скоїв хуліганство. До нього були застосовані заходи громадського впливу по місцю роботи.
Свідок Мельник С. І., який працює начальником ЖЕК № 71 також надав негативну характеристику. Після армії Бабін довгий час не працював, після чого влаштувався до нього на роботу слюсарем. Були випадки, коли він не виходив на роботу більше 10 діб, нерідко заявлявся на роботі в нетверезому стані, коли керівник та робітники стали його соромити, грубив їм.
Після чого Бабін працював водієм в АТП-0620, де також були непоодинокі випадки, коли він не виходив на роботу без поважної причини.
Позитивно підсудного характеризують лише його родина та сусіди, але чи відвертими були їх свідчення?
Висновок судово-психіатричної експертизи виявив, що Бабін скоїв злочин у стані осудності, і його пояснення щодо перебування в стані афекту, для того, щоб уникнути відповідальності були спростовані.
Таким чином, судовим слідством встановлено, що вимоги, зазначені в КПК України щодо проведення слідчих дій не були порушенні.
Вважаю, що позовні вимоги потерпілої Полтавської Ірини підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки злочинними діями Бабіна сім’ї була заподіяна моральна та матеріальна шкода.
А також прошу суд винести окрему ухвалу в адресу керівника АТП-0678, який не врегулював проблему з кадрами.
Отже, вина підсудного беззаперечно доведена, його дії за частиною 1 статті 115 КК України кваліфіковано вірно.
На боці правосуддя слугують і положення Європейської конвенції з прав людини, де в статті 2 говориться про те, що право кожної людини на життя захищається законом. Жодна людина не може бути умисно позбавлена життя інакше, як на виконання вироку суду. Тому діям Бабіна нема виправдання!
Шановні судді!
Вважаю, що дані судового слідства дають вам усі підстави для винесення обвинувального вироку.
Жорстокість злочинних дій Бабіна С. Л., характер і ступінь суспільної небезпеки злочину, дані про особу підсудного змушують мене просити суд відреагувати відповідним покаранням з урахуванням наявності обставин, які обтяжують відповідальність за статтею 67 КК України.
Вважаю, що не помилюсь, вказавши на те, що суд тепер має достатньо підстав визнати Бабіна Сергія Леонідовича винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, і призначивши йому покарання 15 років позбавлення волі з відбуттям у колонії посиленого режиму.
Шановні судді! Будьте гуманні, але й будьте справедливі!