9.4.2. Промова у справі ТОВ «Експрес»

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

9.4.2. Промова у справі ТОВ «Експрес»

Я, юрисконсульт Державної податкової інспекції у Радянському районі м. Києва Тарасенко О. М. (далі — Відповідач), отримав позовну заяву ТОВ «Експрес ЕМ-93» (код 21531351) про визнання недійсним рішення ДПІ у Радянському районі м. Києва № 1531-23/2-21531351/1501 про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування. Відповідач не може погодитись з викладеними в позовній заяві обставинами з наступних підстав.

В позовній заяві ТОВ «Експрес Псі-93» (далі — Позивач) стверджує, що операції з обігу валютних цінностей відповідно до підпункту 3.2.4 пункту 3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97 ВР не є об’єктом оподаткування, отже, операція щодо переказного векселя номінальною вартістю 10 000 грн в погашення заборгованості за поставлену продукцію звільнена від оподаткування податком на додану вартість.

На думку Відповідача твердження Позивача є помилковими, оскільки дійсно, відповідно до підпункту 3.2.4 пункту 3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97 ВР операції з обігу валютних цінностей не є об’єктом оподаткування. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 під терміном «валютні цінності», що використовуються в даному Декреті, розуміють валюту України, а також платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (трати), боргові розписки, акредитиви, чеки банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені в валюті України.

Проте, відповідно до п. 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93, під терміном «валютні операції» розуміють операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за виключенням операцій, що здійснюються між резидентами в валюті України. Під валютою України розуміють власне валюту України, так і платіжні документи, а також інші цінні папери, в тому числі векселі (трати), виражені в валюті України.

Таким чином, передача права власності на переказний вексель, виражений в національній валюті України між резидентами України не є валютною операцією, а отже не може визначатись як операція з обігу валютних цінностей.

Згідно п. 1.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97 ВР терміни «кошти», «цінні папери», «деривативи», «товари», розуміються в значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 287/97-ВР.

Відповідно до п. 1.6 вищезазначеного Закону під терміном «товари» розуміють матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Згідно п. 1.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 287/97-ВР ціні папери — це документи, що засвідчують право володіння або відносини позики та відповідають вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Так, ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991 р. № 1201-XXII визначає цінні папери, як грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини між особою, яка випустила їх власником і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Вексель у відповідності до ст. З Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991 р. № 1201-XXII належить до цінних паперів.

Згідно ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1997 р. № 1201-XIІ вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

З урахуванням вимог п. 1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1997 р. № 1201-XII вексель виступає як цінний папір в операціях щодо випуску (емісії) та його погашення. Враховуючи, що господарська операція, за умови якої був виданий переказ-ний вексель на суму 10000 грн ніяким чином не пов’язана з вчиненням дій щодо випуску (емісії) векселів, а також ніяким чином не пов’язана з погашенням векселя, зазначена операція, згідно п. 1,19 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР вважається бартерною, тобто такою, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті якої не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Операції з продажу товарів (робіт, послуг) шляхом проведення товарообмінних операцій обкладаються податком на додану вартість у порядку, передбаченому підпунктом 7.3.4 ст. 7.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, згідно з яким датою виникнення податкових зобов’язань вважається будь-яка з подій, що сталася раніше, — або дата відвантаження товару, або дата його оприбуткування, а для робіт — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, або дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг). Відповідно до Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1992 р. № 528 векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги.

Відповідно до п. 12 Указу Президента України від 07.08.1998 р. 857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні» під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території України податок на додану вартість справляється за повного ставкою, у тому числі під час обміну товарами (роботами, послугами), операції з продажу яких звільняються від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, враховуючи, що питання щодо встановлення нових податків, механізму сприяння, пільг щодо оподаткування, визначення об’єкта оподаткування, а також: встановлення кола операцій, що не є об’єктом оподаткування згідно Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР повинні встановлюватись виключно Законами про оподаткування, посилання Позивача на Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15/93 є таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР та загальним положенням теорії права, відповідно до яких, оподаткування операцій з векселями, які виражені в валюті України і які застосовуються при розрахунках за поставлену продукцію, надані послуги резидентами України повинні ґрунтуватись саме на законах про оподаткування, якими є: Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Що стосується Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93, то він встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів та функції банків та інших фінансово-кредитних установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов’язки валютних операцій, права та обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства. Однак предмет правового регулювання зазначеного Декрету не має відношення до встановленого об’єкта оподаткування податком на додану вартість, оскільки ці відносини регулює безпосередньо Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, який є спеціальним нормативним актом порівняно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись підпунктом п. 1.11 ст. 1,3.1.1 пункту 3.1 ст. З, підпунктом 3.2.4 пункту 3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР; п. 1.6.1.19 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р.№ 283/97-ВР; ст. 1 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93; ст. 59 АПК України Відповідач,

Просить:

1. У задоволенні вимог ТОВ «Експрес» відмовити.

Визнати таким, що відповідає вимогам чинного законодавства про оподаткування та підлягає виконанню рішення ДПІ у Радянському районі м. Києва № 1531-23/2-21531351/1501 від 30.06.1999 р.