9.2.10. Промова у справі Петрунька
9.2.10. Промова у справі Петрунька
Шановний суд!
Моя думка і думка прокурора у даній справі протилежні. Прокурор абсолютно впевнений, що підсудний вчинив злочин, а я впевнений у тому, що злочину не було. Де ж істина?
В десятих числах липня 2002 року Іванова подала документи до вступу в університет. В ході розмови, яка відбулась на початку липня 2002 року за адресою: м. Київ, пр-т Миру, 1, Петрунько не отримував грошові кошти від Іванової. Той конверт, на який вона посилається, в якому нібито були кошти, насправді був пустим, на ньому вона записала свій номер телефону. Іванова звернулася до Петрунька, щоб той порекомендував їй репетитора із вступних іспитів. На дану вимогу Петрунько пояснив, що наймати репетитора на даний період є занадто пізно, оскільки вже через два дні перший іспит. Після даної розмови Іванова ще декілька разів телефонувала Петруньку з приводу репетиторства, на що останній відповідав, що нічим не зможе допомогти.
З приводу того, що Петрунька було затримано за заявою Іванової 25 липня 2002 р. та на сьогоднішній день він знаходиться в СІЗО, можна пояснити наступне. Насправді 25 липня 2002 року Петрунька було затримано як адмінзатриманого (доказом є адміністративні матеріали, які були витребувані із Дніпровського районного суду). В судовому порядку на нього було накладено адміністративний штраф. Після розгляду справи, Петрунька повинні були відпустити, чого не було зроблено. Петрунька насильно відвезли в СІЗО та під тиском працівників правоохоронних органів витребувано пояснення, в яких він визнає свою вину у скоєному злочині. Під час судового розгляду Петрунько дав показання, які відрізняються від тих, що є в матеріалах справи. В судовому засіданні Петрунько не визнає своєї вини у скоєному злочині та повідомляє суд, що його показання, які в матеріалах були отримані в результаті фізичного та психологічного тиску співробітників міліції. Таким чином, вищезазначена обставина дає підстави вважати, що показання, які є в матеріалах справи дійсно були витребувані під тиском працівників правоохоронних органів.
Тобто в даному випадку письмові пояснення Петрунька не можуть братись до уваги, оскільки вони були витребувані під тиском працівників правоохоронних органів.
Відповідно до коментованої ст. 369 КК України, предметом хабара є матеріальні грошові цінності. В матеріалах справи відсутні грошові кошти, які є предметом хабара та могли бути речовим доказом. Тобто даному випадку відсутній склад злочину (передбаченого ст. ст. 369, 190 КК України)
Закон вимагає, щоб у процесі кримінального судочинства кожен, хто вчинив злочин, зазнав справедливого покарання і жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений, щоб у кожній справі була встановлена істина, а обвинувальний вирок ґрунтувався на переконливих і безспірних доказах. Якщо ви, шановний суд, винесете із залу суду таке ж переконання, як і я, якщо мої доводи підтвердять у вас ці переконання, то, я думаю, що не далі як через кілька годин підсудний почує з ваших уст виправдувальний вирок.