9.2.7. Промова у справі Князева

9.2.7. Промова у справі Князева

Шановний суд!

У мене є всі підстави вважати, що матеріали справи досліджені настільки повно і об’єктивно, що суд має всі можливості для об’єктивного вирішення долі мого підзахисного, Князева Олександра, уникнувши при цьому помилки під час винесення вироку. Шановний суд не припуститься помилки, якщо суворо виходитиме із засад Конституції України, як головного Закону, в ст. 62 якої записано: «Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину... Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.»

Підходить до свого логічного завершення кримінальна справа щодо обвинувачення підсудного Олександра Князева у вчиненні умисного вбивства громадянки Гайтини Марини при обтяжуючих обставинах. Трагедія цієї справи подвійна: по-перше обірвалося життя молодої жінки, доньки, сестри; по-друге зараз вирішується доля також молодої людини, сина, брата, який має добру репутацію за місцем навчання, проживання, серед своїх друзів і який звинувачується у вчиненні цього найнебезпечнішого злочину, причетність до якого мій підзахисний заперечує.

Моїм завданням сьогодні є допомога суду знайти істину, а істина як ми знаємо є одна: або підсудний винний у вчиненні злочину, або ж ні. Встановити цю істину мені допоможе аналіз доказів, зібраний на досудовому і судовому слідствах.

Князев Олександр звинувачується у вчиненні умисного вбивства громадянки Гайтини Марини в підвалі її будинку № 8, по вул. Бучми, 7 березня 2003 року близько 23 години за таких обставин: Князев і Гайтина познайомились на день народження, куди мій підзахисний прийшов зі своєю дівчиною, але посварившись з нею, запропонував потерпілій провести її, так як вона збиралась до дому. Дійшовши до дому потерпілої, Князев запропонував їй вступити у статевий зв’язок. Гайтина відмовила, тоді Князев наніс їй кілька ударів з метою подолати опір. Коли Гайтина знепритомніла, він відтягнув її в підвал, зґвалтував, а потім з метою приховати вчинений злочин убив її.

Кримінальна справа за фактом убивства громадянки Гайтини була порушена 9 березня 2003 року слідчим прокуратури за ознаками злочину, передбаченого ст. 115 п. 9 КК.

5 квітня 2003 року в районному відділі внутрішніх справ свідок Князев зізнався у вчинення вбивства і зґвалтування Гай-тини, і з ним, як свідком по справі було проведено відтворення обстановки та обставин події.

5 квітня 2003 року Князева було затримано як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 п. 9 КК, і допитано прокурором району без участі захисника. 6 квітня слідчий пред’явив Князеву обвинувачення і допитав його без участі захисника.

Як вважають органи досудового слідства, винність Князева у вчиненому злочині доведена такими доказами:

— показаннями Князева як свідка, підозрюваного та обвинуваченого;

— протоколом відтворення обстановки та обставин події;

— висновком експертизи речових доказів, згідно з якими кров на одязі підсудного не виключає походження від потерпілої;

Протягом судового слідства ці докази були ретельно перевірені.

Так мій підзахисний своєї вини в суді не визнав і пояснив, що на досудовому слідстві його змусили зізнатися у вчиненні зґвалтування і вбивства Гайтини Марини працівники міліції, але після арешту відмовився від своїх показань, які дав на початку слідства. 7 березня він прийшов на день народження знайомої зі своєю дівчиною, але посварився з нею і щоб визвати в неї ревнощі вирішив провести до дому потерпілу, Гайтину Марину. Дійшовши до її дому, він запропонував провести її до квартири, дівчина відмовилась, посилаючись на те, що не хотіла щоб її батьки бачили її разом з хлопцем. Потім вони трохи поспілкувалися, приблизно хвилин 15—20, і потерпіла пішла до дому. А мій підзахисний вирішив повернутися на день народження. Він прийшов туди близько 23. 30. Про те що потім сталося з дівчиною він дізнався лише наступного дня від працівників міліції. Спочатку йому розповіли про те що сталося і як, а потім допитали як свідка злочину. Але він категорично відмовився від попередніх показань на слідстві і заявив суду про свою непричетність до цього злочину.

Свідки Велекоконь Юлія, Ляшенко Олександр та Бобирева Наталія підтвердили суду, що він пішов проводжати потерпілу близько 23 години і повернувся через півгодини. Близько 23.30. Від будинку Велекоконь, в якої саме і був день народження, до будинку Гайтини Марини приблизно 5 хвилин, так чи можна було скоїти цей страшний злочин за 20 хвилин, якщо ми підрахуємо час.

У судовому засіданні були допитані експерти, які проводили експертизи по цій справі.

Експерт Лавріненко Наталія у суді підтвердила висновки експертизи речових доказів. Відповідно до висновку: «на светрі та штанах Князева встановлена група крові людини, яка може походити як від потерпілої, так і від підсудного, чи іншої людини з такою групою крові.

Таким чином і в підсудного і в потерпілої однакова група крові. Статеву належність крові встановити не можливо.

Підсудний Князев пояснив. Що в цей день 7.03 він поголився і порізався, і декілька плям крові залишилося на светрі.

У цій частині показання підсудного підтверджує свідок Князева Ольга Петрівна, його мати, яка стверджує що бачила плями від крові на светрі підсудного після гоління. І запропонувала йому переодягтися, але Олександр поспішав.

Під час судового слідства було досліджено акт висновку медичної експертизи. З висновків можна побачити, що сперма, виявлена у Гайтини, не є наслідком зґвалтування її підсудним за обставин, які було викладено органом досудового слідства в основу обвинувачення Князева.

Шановний суд!

Оцінка та аналіз доказів, ретельне їх дослідження в суді дають нам підстави вважати, що обвинувачення Князева у вчиненні злочину не підтверджуються. Із раніше викладеного можна зробити висновок, що участь підсудного Князева у вчиненні даного злочину не доведена. І я, шановний суд, відмовляюся від обвинувачення, яке висунуто органом досудового слідства відносно Князева Олександра Володимировича за ст. 115 п. 9 ККУ, і пропоную суду його виправдати за недоведеністю участі мого підзахисного у вчиненні злочину.