Маніпуляція з напруженнями

38 Моделлю є шлюб, методом — транспозиція; і ми, звичайно, сподіваємось не знищити напруження, а уникнути розтрати сил, безцільної боротьби і непотрібного страждання. Пити воду необхідно, але ж не брудну!

39 Першим принципом є поєднання; протон поєднується з електроном, атоми через поєднання виростають у щось складніше і через поєднання творять молекули; амеба поєднується з амебою, самець поєднується з самкою, розум з розумом, країна з країною: існування є існуванням поєднаного. Існування — це поєднання, і чим рівень існування вищий, тим поєднання більше.

40 Шлюб — найкраща загальна аналогія існування. Це найзвичніша полюсна ситуація з найзвичнішим напруженням; якраз той факт, що розмноження вимагає полюсної ситуації, є важливим біологічним поясненням, чому наше мислення полярне.

41 Як усякі стани напруження, шлюб роздирає між міфом і дійсністю. Міф безвідносності — це міф про Досконалий Шлюб, про стан абсолютної гармонії між подружжям, що його, як вважається, можна досягти. Дійсність, хоч би якою вона була, — це кожний реальний шлюб.

42 Подружні пари зазвичай намагаються подати свій шлюб загалу, друзям і навіть власним дітям як варіант Досконалого Шлюбу; навіть не роблячи цього, вони все одно виражають і визначають ступінь власної невдачі за міркою Досконалого Шлюбу.

43 Критерії уявно Досконалого Шлюбу — пристрасть і гармонія. Але пристрасть і гармонія взаємно протилежні. Шлюб може починатися в пристрасті і закінчуватися в гармонії, але не може бути пристрасним і гармонійним водночас.

44 Пристрасть — це полюс, поєднання крайнощів; її можна досягти тільки як найвищої точки на гойдалці — рухаючись від полюса тілесної близькості до контрполюса розлуки: від двох полюсів до двох інших. Ціною пристрасті є відсутність пристрасті.

45 В часи «білого терору» поліція затримала двох підозрілих — чоловіка і жінку, пристрасно закоханих одне в одного. Шеф поліції вигадав нові тортури. Він просто зв’язав їх докупи, обличчям до обличчя. Спершу закохані втішалися тим, що принаймні були разом, хоч і нерозлучні, як сіамські близнюки. Але кожен з них поступово обридав іншому, вони стали викликати взаємну огиду, не могли спати, а потім прийшла ненависть; зрештою виникла така нестерпна відраза, що коли їх звільнили, вони ніколи більше не говорили між собою.

46 Рідкісний шлюб із самого початку може обійтися без взаємної ненависті і сварок. З таким же успіхом можна писати музику, в якій кожен інтервал складався б із досконалої чверті. Але така музика не була б досконалою. Більшості шлюбів відомий цей парадокс: пристрасть руйнує пристрасть, як доторк Мідаса руйнує саме володіння будь-чим.

47 Отже, розумне подружжя могло б дійти ось до якого висновку: вони хочуть зберегти в своєму шлюбі пристрасть, і тому їм слід навмисно сваритись і ненавидіти, щоб їх разом ще сильніше гойднуло назад. Справді: сімейні сварки жінки починають частіше, ніж чоловіки; їм більше відомо про людську природу, про таємницю і проте, як підтримувати пристрасть. Менструація може мати біологічні причини, та заодно це і найефективніший засіб освіжити пристрасть; і жінки, які чинять опір емансипації, також знають, що роблять.

48 Але настає пора, коли пристрасть коштом сварок обходиться занадто дорого. Для того, щоб пережитити звичність і буденність, потрібно дедалі більше сварок і розлук, і таким чином два полюси або дедалі сильніше сваряться всередині шлюбу, або ж виглядають нову пристрасть — новий полюс — поза шлюбом.

49 Пристрасть можна контролювати тільки в один спосіб: жертвуючи насолодою від неї.

50 Але при нашому ставленні до старіння принести цю жертву важко, майже неможливо — принаймні в капіталістичному суспільстві на Заході. Коли занепадає віра в загробне життя і відповідно зростають вимоги рівності, людина прагне уникнути смерті і віку, коли та приходить.

В усіх сферах наших суспільств, від мистецтва ідо реклами, ми бачимо, як підтримуються культ і бажаність вічної молодості… а отже, пристрасті, яка в поєднанні з жаданням незайманого переживання прояснює, чому сталися величезні зміни в наших поняттях і мірках подружньої вірності.

51 Чоловік тут винен більше, ніж жінка, оскільки чоловіки завжди охочіше вимагали від життя винагороди публічної і суспільної, ніж почуттєвої і сімейної. Попри чоловічий міф про жіноче марнославство, за цією химерою вічної молодості з більшою жадібністю женуться якраз чоловіки. У своєму ставленні до шлюбу і жінок чоловік на Заході в нашому столітті дедалі більше стає мусульманином. Ми поки що не практикуємо леґальну полігамію, але звичайне бажання сучасного чоловіка сорока-п’ятдесяти років збутися дружини-ровесниці заради флірту чи нового шлюбу з дівчиною, достатньо молодою, щоб бути йому дочкою (і навіть онукою), — це вже de facto полігамна інституція серед людей багатих та успішливих в тих професіях, які менш зв’язані умовностями (а особливо тих, що дозволяють вільно пересуватись і таким чином уникати морального тиску закритих співтовариств). Це могло б стати нормальним, навіть зрештою здоровим нововведенням у суспільстві. Але це було б справедливим тільки тоді, якби жінкам середнього віку дозволялось чинити так само. Фактично ж вони сидять удома і страждають, залишаючись у рабстві витонченішому, але не менш міцному, ніж те, від якого, як взагалі-то вважається, вони звільнилися протягом останніх п’ятдесяти років.

52 Цей крок назад у взаєминах між статями, без сумніву, можна частково витлумачити як останнє обурення переможеного Адама переможницею Євою; може здатись, що саме по собі це мало стосується моєї головної теми. Але насправді це дуже симптоматично для нашого прагнення більш гостро-суперечливої тональності життя — більшого напруження. Ніхто не заперечуватиме, що пристрасть необхідна своєчасно, і ми нічим не володіємо, поки спершу зі всією пристрастю не оволодіємо ним. Але ця пристрасть, і період пристрасті в шлюбі, — від начала тваринного, гармонійний шлюб — від начала людського. В пристрасті, як уже сказано, ми близько відчуваємо суть речей: і таким чином, ми — скоріше речі, ніж люди.

53 Техніці сексу навчають багато книг, але жодна не вчить не менш життєво важливій техніці переходу від пристрасного зв’язку до гармонійного.