Останнє напруження
Останнє напруження
64 Сила напруження прямо пропорційна його таємниці. Усвідомлення і розуміння напруження породжують два результати. Ніби блискавка серед темної ночі, вони показують все суще і вказують шлях уперед. Таким чином, це дозволяє перевести транспозицію напруження до менш шкідливого для особи чи суспільства. Це дає можливість керувати напруженням більшою мірою, ніж керуватиме воно.
65 Знання напруження, отже, розпочинає два стани: ми бачимо старе наскрізь і жадаємо нового.
Через те, що ми любимо таємниці і потребуємо їх, у нас часто немає бажання аналізувати ситуації, яким, здається, властива таємниця. Головна така ситуація — у нас самих, у тому напруженні, в якому ми існуємо. Ми зневажаємо примітивні культури за табу, якими вони оточують священні гаї, печери і тому подібне, та ми самі досі підтримуємо точно такі ж табу в стародавніх ландшафтах розуму.
66 Проте навіть тут ми повинні розрізняти егоїстичну відданість таємниці, яка насправді є відмовою від думок і дій через лінощі, і нашу суттєву потребу мати залишкову таємницю життя в цілому. Ця таємниця — між тим, що ми знаємо, і тим, чого, як нам відомо, ніколи не знатимем — і є останнім напруженням.
67 Чим більше у нас знань, тим сильніша ця таємниця. Вона може, з нашої точки зору, зменшуватись, але ж вона конденсується.
68 Ми схильні думати, що еволюція повинна бути широким наступом на таємницю. Ми гадаємо, що наша найвища мета — знати все. Тому ми намагаємось ігнорувати — чи знищувати, чи оголошувати неіснуючими — ті справжні таємниці, які є в житті.
69 Ми схиляємось до того, щоб розкрити багато таємниць, і це згубно для нас. Нам часто треба придумувати захист від сонця, але бажати знищити сонце? Простіші таємниці — як речі механічно діють на рівні видимому, в чому «причини» речей — великою мірою розкриті. Більшість вважає їх таємницею в цілому. Ціна того, що вода тече з крана в кожному домі: її вже не цінує ніхто.
70 Завдання освіти — показати таємниці вже розкриті, але й показати також, де таємниці не були — і не будуть — розкриті, причому навіть у найзвичніших предметах та подіях. Таємниць вистачає і вдень — не треба множити опівнічні ритуали.
71 Контрполюс усього, що існує і є пізнаним або пізнаваним, «Бога», повинен бути безмежною таємницею, адже тільки так напруження продовжуватиме берегти людство від колапсу в тотальному знанні, тобто від «досконалого» світу, який був би досконалим пеклом. Від цього напруження знання-таємниця немає транспозиції. Це джерело людського існування.
72 Всі передбачення — це парі. Всі передбачення майбутнього — це передбачення того, що, з погляду науки, є не безсумнівним, а тільки вірогідним. Ця фундаментальна непевність істотна для життя. Будь-який погляд вперед є потенційною ілюзією. Це задовольняє нашу потребу в небезпеці, оскільки у вічно небезпечній ситуації ми мусимо шукати знання та безпеку зовні і ніколи їх остаточно не знаходити.