Синоптична освіта

Синоптична освіта

144 Ця освіта переймається тільки одним: чому все таке, як є. Оскільки як люди ми перебуваємо в одній і тій же ситуації, освіта ця повинна бути в усьому світі ідентичною.

145 Вона повинна включати в себе вивчення великих реліґій і філософій минулого — і сучасності, — та оскільки її мета синоптична, їх слід подавати як інтерпретації, або метафори, реальності. Ми знаємо, що в цій сфері істина завжди складніша, ніж наші формулювання її.

146 Мені здається, з будь-якого справді синоптичного погляду на людське існування неминуче випливає висновок: головна мета еволюції — збереження матерії. Кожна форма живої матерії має свій власний смисл життя; наш людський смисл полягає в тому, щоб установити в житті рівність винагороди. Оскільки в теперішньому нашому світі надлишок нерівності повсюди, то належна синоптична освіта повинна викликати відчуття незадоволення, яке є також відчуттям нашого морального призначення.

147 Я також вважаю, що вона не повинна довіряти уявленню, ніби Бог (в традиційному значенні слова) може — будь-яким чином, крім описаного вище негативного, — мати людські атрибути і можливості; одне слово, буде краще, коли ми допустимо, що такого Бога не існує.

148 Зрештою, вона знищить нашу останню дитячу віру в загробне життя, крізь яку, наче крізь дірку в відрі, витікає життя справжнє. Якщо смерть абсолютна, то і життя абсолютне; життя священне; доброта до життя інших — важлива; сьогодні важливіше, ніж завтра; полудень відвойовує своє у ночі. Діяти — це даний момент, це життя; смерть ніколи не буває здатною діяти.

149 Все, зрештою, є засобом, і ніщо не є метою. Все, що ми називаємо безсмертним, — смертне. Що ядерний голокост може і не зробити, час — зробить напевно. Тому живіть зараз і навчайте цьому.

150 Таємниця не в початку чи кінці, а в цій миті. Початку не було; кінця не буде.