Фашизм

Фашизм

68 Фашизм стверджує, що обов’язок сильних і розумних — встановити контроль держави таким чином, щоб Більшість можна було організувати і контролювати. В найкращому випадку — як у Платона — це найреалістичніша з політичних філософій. Але вона завжди розбивається об одну й ту ж скелю: об індивіда.

69 Індивід у нас самих — ось що змушує нас із недовірою ставитися до того, що ми схвалюємо. Ми завжди можемо поставити себе на місце тих, хто не схвалює. Індивідуальність — це канал, засіб, через який можуть спілкуватись усі індивіди. Це паспорт для всіх інших індивідів. Але якраз цю посутню здатність індивідуалізованого розуму до взаємного спілкування фашизм і має намір знищити. Фашизм і уява несумісні.

70 Фашисти намагаються заснувати однополюсне суспільство. Всі повинні повернутися обличчям на південь, ніхто не повинен повертатись на північ. Але в таких суспільствах всякий наказ викликає фатальне тяжіння до його контрполюса. Якщо ви наказуєте людині дивитися в майбутнє — вона дивиться в сучасність. Якщо ви наказуєте їй поклонятись Богові — вона поклоняється людині. Якщо ви наказуєте людині служити державі — вона служить собі.

71 Суспільство так само потребує деякого конформізму, як машина — мастила і обтічних форм. Але багато суспільств вимагають конформізму якраз у тих питаннях, де потрібний нон-конформізм, і дозволяють нон-конформізм там, де його слід заборонити. В суспільстві немає нічого страшнішого, ніж утрата бажання взаємно пристосовуватись або зловживання ним.

72 Хороше людське суспільство — це таке суспільство, в якому ніхто не пристосовується, не думаючи, чому він пристосовується, в якому ніхто не підкоряється, не обмірковуючи, чому він підкоряється, і в якому ніхто не пристосовується через страх чи лінощі. Але таке суспільство — не фашистське.