Цвітуть каштани*
Цвітуть каштани*
Цвітуть каштани
В моїм саду,
І я, мов п’яний,
Іду, бреду…
Небесне поле —
Мій диво-сад,
На видноколі
Каштани в ряд.
Свічки вогнисті
Внизу, вгорі,
Дає намисто
Зоря — зорі.
Ті намистини
Плетуть вінки
У Сад Єдиний —
Віки, віки…
Ідіть до мене,
Мої брати,
У даль шалену
Тут є мости —
Мости любові,
Мости пісень.
Щоб знову й знову
Горів цей день…
Щоб вічним Паном
Весна цвіла.
Мої каштани
Щоб зберегла…
9 травня 1980 р.
* * *
Що сильніш — мале, а чи велике?
Що могутніш — предмет чи слова?
Куля убиває чоловіка,
А від слова серце ожива…
Як же розібрати ті мережі,
Що важніше — день чи темна ніч?
Все єдино в зорянім безмежжі:
Слово — річ, і всі предмети — річ.
З речі-слова
вийшла річ-Людина,
Зоресвіт — і духу океан.
У руках Людини і зернина,
І космічний всеосяжний лан…
1 вересня 1980 р.
* * *
Десь на кручі — далеко, далеко —
Хатка мила…
В ній моя доля-лелека
Квітку згубила.
Пелюстки обриває негода:
Любить — не любить!
Що чекає ту юну вроду —
Щастя, згуба?
Дві маленькі мої лелітки —
Жовта й синя,
Дві самотні, тремтливі квітки
На бадилині…
Десь пішло їхнє щастя бідне
До циганів —
Волохате, старезне, рідне,
Все в тумані…
Чи було воно, чи приснилось?
Хто ж те мовить?
Хто поможе здобути сили
І любові?..
Ви до Сонця прагніть, молітесь,
Лиш до Сонця!
Може, вернеться щастя квітам
Під віконце…
2 листопада 1980 р.